це так няшно!))))

вліплю то і тут)))

@темы: просто так, ня

---

минуле треба відпускати, кажуть

ага, тоді скинь той кульчик, скотина

а то дивно бачити його на весільних фотках

@темы: враження, Et aux blasphemes...

---

Адекват -- не наш формат)))))

... або троха про те, як я вмію фотати...

@темы: F-R-I-E-N-D-S, Фемілі портрет, Львівські вилазки, dance, my soul, Buga-Buga!, Dream High!

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 37

Заїло кришечку в май ботл. Тен крутив, крутив -- не відкрутив. Попросив Хансоля. Хансоль крутив, крутив -- не відкрутив. Теіль крутив, крутив -- не відкрутив. Юта намагався. Джісон не намагався. Дойон взяв шматку -- не відкрутив. Джехьон попробував зубами -- мало не відкрутив зуби. Джонні крутив, крутив -- не відкрутив. Вінвін показав люкс, коли Тен його попросив відкрутити -- він ще не дуже добре розуміє корейську. Марк крутив, крутив -- не відкрутив. Прийшов Тейон. Тейон крутив, крутив -- не відкрутив. Потім ще крутив, крутив -- не відкрутив. Потім викинув. І дістав по баняку від менеджера. Бо то була його пляшечка, а не Тена.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, Mark, моє, Марк, Jisung, Taeil, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, Doyoung, SakuraFM, Дойон, Теіль, Jaehyun, Джехьон, Тейон, Джонні, Рукіси, NCT, Джісон, Winwin, Вінвін, Тен, Johnny

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 36

Хансоль сидить на диванчику. Він читає якусь книжку. А мініРукіси слухають Джонні. Джонні говорить щось толкове. Те, що їм треба знати. Щось там про поведінку айдолів. Точніше, вони мали б слухати Джонні. Але Хансоль сидить на диванчику з чупа-чупсом. А ніхто не може слухати Джонні, якщо бачить Хансоля з чупсом. Тому, що Хансоль -- віртуоз.
А ще вони бачать, як судорожно махає руками Тен. Він теж залипав на соляк з чупа-чупсом. А потім Хансоль раптово підняв голову.
І після всього, що розказував Джонні, міні-Рукіси теж взялися за чупа-чупси. Бо краще 1 раз побачити, ніж 7 разів почути.

арт від  oh_no_bekky

інспірейшн звідси взявся, якщо що

youtu.be/tLyaLTr8Ack

@темы: Ten, фанфік, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Хансоль, SakuraFM, Джонні, Рукіси, NCT, SaEk, арт бай Бек, макне вєщяєт, Тен, Johnny

---

Пон пон вей вей вей

Частина 1

Тен не виспався. А як можна було?????? Він вертівся півночі, пробував слоненяток рахувати, заставляв себе заснути, але нічого не вийшло. І та, поки крутився, до Хансоля лицем він не повернувся ні разу. А нема чого! Не треба було його цілувати і все було б як завжди! Вони могли б знов півночі всякі фільми дивитися чи аніме, робити 100500 селфі. А от тепер...
А ще, їм завтра треба буде якось спілкуватися... А Міс Ю?... Там, де Хансоль проводить руками по обличчю Тена????? Чорт, чорт, чооооорт. Ок, він розуміє, що йому соромно. Так соромно...

І тут раптом Тен похолов... А якщо їх хтось бачив???? О, мама... Ні, то би вже було крику... Хоча, не факт. Вранці буде ясно.

Та ладно. Подумаєш. Ну, сталося. Він просто вдасть, що нічого не сталося.

А що зробив би Юта? Точно, Юта. Треба з ним поговорити. Ага, і що він йому скаже? Ми вчора цілувалися! Урааааааааа! Тен тільки уявив вираз лиця японця... Йому стало ще гірше. Але то ж Юта. Він точно може заспокоїти Тена. А стоп! Юта сам недавно його цілувати приходив. Клас.

Все ж вранці Тен чесно дочекався, поки Хансоль встане і піде в душ, щоб кулею вилетіти з кімнати. До Юти. Ага, точно, а в цій кімнаті є ще Тейон. Ммммммм. І він, здається, виходити з кімнати не збирається. І так і не зібрався. І не вийшов. І як тільки Тен не намагався щось розказати, якось не склалося.

Тен прошмигує в автобус і забивається на гальорку. Пьорфект. Хансоль зразу йде до нього. Тихенько. Спокійно. Нічого не сталося.
-- Де ти пропав вранці? Ти забув наколінники.
-- О.. Дякую. - не піднімаючи очей, Тен пакує їх куди-небудь в рюкзак.
-- І ще дещо.
Таєць повільно піднімає голову і бачить, що Хансоль премиленько усміхається.
-- Що ще?
-- Ти такий смішний, то ти так переживаєш, бо ми вчора трохи...
-- Тссссссс, - Тен затуляє Хансолю рота. -- Ніхто ж не бачив???
-- Ооооо, ну, ми не маленькі.
-- Хансоль!
-- Ок, ок. Не злися.
Тен розвертається до вікна і вирішує не розмовляти, поки не приїдуть.
Він не може вдавати, що нічого не було, що вчорашні цьомікі йому не сподобалися, і взагалі, що найбільше йому зараз хочеться приліпитися до Хансоля і заснути. Бо в Хансоля такі великі і теплі руки, спокійний погляд... Але Тен не може ні слова з себе видавити. І від цього ще гірше. В нього всередині все перевертається, серце відбиває страшні ритми і здається, що всі на нього якось не так дивляться.

Вони виходять з автобуса останні. І спускаючись сходками, Хансоль раптом обертається і Тен просто влітає в його обійми. На обличчі старшого проскакує якась схвильована усмішка. А далі, він закриває очі і цілує Тена.
Шок. Треба йти. Ноги ватні. Відштовхнути Хансоля немає сил. Тену здається, що вони тут завмирають на цілу вічність, хоч насравді це одна секундочка того, що Хансоль ризикнув вкрасти для них з заваленого графіку.

Все. В Тена більше нема сил. А ще Хансоль, який поводить себе так, ніби все нормально, спілкується з усіма, легко і просто, тільки інколи кидає поглядами в його бік. І Тену раптом здається, що все навколо -- якась тупа гра, де все вирішується за нього без його дозволу. Вони такі небезпечні, ці моменти раптової самотності.

-- Хансоль. -- Тен дивиться йому прямо в очі і Хансоля лякає цей погляд. - Хто я для тебе?
В Тена стиснуті губи і видно, що він злий.
-- Хом'ячок? Як домашня тваринка? Захотів -- взяв на руки, захотів -- пішов.
Ого.
Хансоль мовчить. Такого повороту він ніяк не міг передбачити. Він робить крок вперед, щоб обняти Тена, але:
-- Значить так. Я -- не маленька дитина і не плюшевий ведмедик. Не знаю, що це вчора було, але більше того не роби. І взагалі, перестань вести себе так, ніби я повинен тебе слухати і робити все, як ти хочеш. Я і сам справляюся, знаєш. І досі справлявся.
Тен робить передишку.
-- Іншими словами, я тобі не потрібен. - Хансоль тихо договорює.
Тен завмирає.

Якби можна було, то він би побачив тисячі осколків від розбитого серця Хансоля, але старший тільки мовчки киває головою.

Частина 2

Хансоль сидів на останньому поверсі гуртожитку. Навколо тишина. Він сперся об стінку і просто відключився.

Скільки часу пройшло? Він не знав. Йому було всеодно. День закінчився. Треба було йти спати, але він краще почекає, поки Тен засне і тоді прийде. Щоб не заважати. Тому, що того, що сталося сьогодні, було забагато навіть для нього. Він не буде сперечатися. Найбільше, чого він не хотів в цьому житті -- бути обузою для того, кого любить.

А його відшили. І треба було з цим змиритися. Так, йому цікаво, що викликало таку бурю емоцій. І колись він це вияснить, але не зараз, зараз він хоче, щоб думки вляглися і його нічого більше не турбувало. Взагалі нічого.

Хансоль зайшов в кімнату, коли було вже добряче пізно. Тен спить. Чудово. Хансоль передягнувся на автоматі, по максимуму тихенько і на хвилинку задумався. Він ледве чутно підійшов до ліжка молодшого:

-- Ти -- найдорожча мені людина. І, якщо я чимось образив тебе, вибач. Якщо хочеш -- я можу переїхати до когось іншого.
Останні слова він проговорив із завмиранням серця. Так же буде правильно?
І в якому ж шоці був Хансоль, коли сплячий, як він вважав, Тен просто вистрибнув з ковдри і кинувся до нього. Він обняв, ем, нє, притиснувся так, що було враження, ніби він його зараз задушить. Тен носом вткнувся в груди Солю і почав хаотично жамкати краї футболки. А Хансоль застиг, бо не знав, як реагувати. Це йому зараз сниться?

-- Ти прийшов...
Це точно не схоже на реальність.
-- Я не знаю, чому я ТО ВСЕ наговорив...
Тільки зараз Хансоль помітив, що малого трусить.
-- Ти... - Тен намагався зв*язати два слова до купи, -- Я був такий сердиитй на тебе... Не знаю, чому... Чесно, не знаю.
Швидкість лепетання зашкалювала всі інші, які він знав до цього. Це була істерика.
-- Ти з усіма сьогодні говорив, з усіма. Крім мене. Ти мене майже не помічав. Мені так холодно...
Його далі трусило. Він не плакав, ні, але те, як він обнімав Хансоля за плечі, хапав його за руки і постійно намагався притулитися поближче, прояснило все. І Хансоль обняв меншенького так міцно як міг. Він відчував, як дрижить кожна клітинка в Тена, тому свої обійми він закрив міцно-міцно:

-- Я нікуди тебе не відпущу і нікому тебе не віддам.

В кімнаті ледве чути їхнє дихання. Час зупинився.

Хансоль полегшено зітхнув і усміхнувся наймилішою в світі усмішкою. Так ніби стало тепліше. Він взяв лице Тена в руки і підняв, щоб глянути йому в очі. Тен пальчиками тримається за комірець його футболки. Так ніби вже якось заспокоївся трохи, але його погляд такий схвильований.
-- З тебе валер*янка, Чіттапон.

Тен протягує Хансолю кулак з зіжмаканим папірчиком і несміливо дивиться. Сертифікат на 1 цьом. О. Точно, був такий.

Хансоль цілує його так, що хочеться розтанути. Тен легенько відповідає. Він не може повірити, що Хансоль тут і що... Хансоль справді тут! Він тицяє пальцем старшому в підборіддя і дивиться на його обличчя. Його не було десь півдня, а в Тена таке враження, що його не було вічність. Та, йому подобається, як Соль, не питаючись, цілує його, обнімає, знімає з ліжка і садить близько до себе. А навіщо йому питати? Він завжди знає, що треба меншенькому. Якось на підсвідомому рівні. Він завжди поруч. Він завжди тут був. Без нього Тен не уявляє нічого.

-- Ну і коштуєш ти мені нервів, мала зараза.- Хансоль усміхається, -- чого ти такий надутий?
Він починає натирати малому щічки. А от оцього Тен не любить.
-- Ей! Я тобі що, хом*як...? -- він запинається, і боїться побачити реакцію.
-- Ага, в точку! Куханий хом*ячок!
Цілує його в губи.
-- Хом*ячечок.
Ще поцілунок.
-- Ня ня ня.
Цьомк - і Хансоль просто катається від сміху. Тен сміється йому просто в губи.
-- А, точно, то ж сертифікат на 1 цьомк. Все, твій більше не дійсний.
-- ЕЕЕеееее!
-- Тссссс, тихо, інші зараз попрокидаються, а ти ж не хочеш, щоб вони почули оце, - Хансоль задирає на Тенові футболку і проходиться руками від пресу до шиї. Безпомильно. Тен шумно видихає, не зразу зрозумівши, що сталося. Він чесно і густо червоніє до кінчиків вух, але в кімнаті темно і то добре, що Хансоль цього не бачить. Чи бачить? Бо, інакше, чому він так усміхається? А ще він не помічає, як підставляє шию і Хансоль торкається вже зовсім не маленькими цьомчиками. Він водить губами, зачіпає язичком по вухах і легко закусує вушко.
Через пару секунд Хансоль відсовується, щоб роздивитися сіє чудо.Світла шкіра, маленький няшний носик, привідкриті губки, погляд, адресований тільки йому, про що він так давно мріяв.Тену стає соромно. Він закриває лице руками. Поки старший не проводить по них пальцем, трошки привідкриваючи їх, щоб мати доступ до губ. А далі Тен провалюється в цих поцілунках.

Хансоль припіднімає Тена, притискає його до стіни і продовжує те, чим вони займаються вже кілька хвилин. Тен не думає перечити, він вигинається в спині, коли старший проводить по ній рукою, вже зовсім розкуто відповідає на поцілунки, сам притягує Соля до себе. Здається, зараз той момент, коли Тен відключається. Він скидає футболку з себе і з Хансоля і починає цілувати його по грудях, даючи волю своєму язичку. Соль ледве стримується. Він відчуває руки Тена, які, тим часом проходяться йому по спині все нижче і нижче, а потім Тен роставляє ноги і притискає Хансоля до себе кількома поступальними рухами, даючи зрозуміти, що більше чекати він не хоче.

Хансоль видихає і бачить, ЯК Тен на нього дивиться. Малий буквально віддався йому в руки.

-- Оу, що в нас тут? - Тен проводить проводить рукою по горбику на штанах корейця.
Все. На цьому всі сили, які нагадували Хаснолю про "нє нє нє, не можна", зникли. Він швидко починає знімати одяг з Тена і з себе. Хм, вже не соромно? Вже норм, лежати на спині без нічого, голосно стогнучи, коли Хансоль торкається його там, де ніхто ще цього не робив. І звідки він цього набрався? Закусювати собі губки так, що старший мусить робити перерви в дослідженні нової території, щоб цілувати і кусати ці губи, перехоплюючи дихання малого і такі наглі усмішки.

Він намагається поакуратніше підготувати Тена, до того, що буде далі, хоч це дається йому нелегко. Хочеться вже. В цю секунду.
Спочатку Тен дещо морщиться і Хансоль робить перших пару рухів повільно.
-- Не зупиняйся, -- Тена вистачає лише на шепіт-стогін.
А далі Хансоль починає в нього входити різкіше, що викликає новий стогін у відповідь. Тен сам рухається в його бік і Хансоль довго не витримує. Єдине, що він встигає зробити, це пройтися ручкою так, щоб малий міг закінчити з ним разом.

Тен м*якне і Хансоль лягає просто на нього. Вони продовжують тяжко дихати.
-- Давно не було? Так швидко справилися.
-- Ніколи не було.- Тен знов закриває лице руками.

Частина 3

Вранці Тен влітає в кімнату до Юти і хапає його за руку. Таким Тена він ще не бачив. Менший часто дихає і дивиться на нього схвильовано.
В таких ситуаціях Юта оперативний – він готовий порвати будь-кого, хто тільки би насмілився косо на Тена глянути.
Тен робить великий вдох і починає впевненим тоном:
– Юта, я сьогодні займався дечим. З деким.
Е…….
– І тепер не знаю, що робити…
Впевненість дещо зменшується… Тен опускає погляд. А в Юти очі як великі копійки.
– Ютаааааа, хелп…
– Оу, ти з кимось переспав?
И, точно, Тейон. Це ж і його кімната. І це його нагла рожа зараз шкіриться, дивлячись на Тена. Блііііііін.
– Вааааааа, – тяне кореєць, – І як?
– Тейон, – Тен хоче щось сказати, але слова не в*яжуться. Він дууууже хвилюється.
– Ну, вітаю.
І що за тупа усмішка на його обличчі?
А тим часом до Юти, здається, доходить. І в Юти на обличчі з*являється та ж сама тупа усмішка. О, неееееее, ОЦЕЙ вираз обличчя Тена лякає ще більше. Юта постукує його по плечу і моргає йому акі дємон. Иииииии. Чого так? Він ж переживає. І взагалі, його хтось чув?
– З Хансолем.
.
.
.
.
.
Бачили б вони тепер себе збоку… Ютині очі вертаються в режим копійок і, здається, він втрачає дар мови. В Тейона секундний ступор, а далі він прост починає ржати.
– Що, серйозно??? Охооооохооооооо….. Хуууууууууух.
Тен сидить з надутою рожицею.
А далі все якось понеслося: чути скрип дверей і голос Хансоля; Тенові очі стають розміром з млинові колеса і він блискавично перелітає через ліжко Юти і ховається за нього; Хансоль заходить в кімнату і застає двох онімівших від прекрасного життя чувачків, які повільно повертають голову в його бік з ТАКИМИ виразами облич, ніби по них тільки що пройшлися катком.
– Вау, ото видон, - він усміхається, - ви раптом Тена не бачили? Бо з того, які у вас морди лиця, я розумію, що ви вже все знаєте.
Хансоль спокійно сідає на ліжко. Хлопці, як по команді, повертають голову за ним.
– Бу!
Хансоль робить різкий рух рукою і вони здригаються. Мда, клас.
І тут він помічає, як на нього дивиться ще одна пара очей. Здоровенних, круглих очей. Надто знайомих і нереально схвильованих очисьок. Вони належать тому чуду, яке принишкло за ліжком.
Хансоль усміхається і легко зітхає. Тааааааа, не скучно ж з ним, з цим мєлким.
– Ну, ти в нас оперативний. Я не встигаю обернутися, як тебе вже нема.
І раптом Тену стає так соромно, що він починає нагадувати нещасного песика з відкритки. А Хансоль спирається на коліна ліктями, кладе підборіддя на руки і просто дивиться на нього спокійним поглядом:
– Довго ти ще там сидітимеш?
За секунду Тен опиняється в теплих і файних руцях Хансоля. Він знає, що той не сердиться і причин переживати нема. Їх і не було. Хансоль чесно згрібає Тена і виходить з кімнати. Таєць багато-багато усміхається і світиться як лампочка. Як виявилося, і казати нічого не треба.
А хоча. Треба. Все ж. Інколи. Особливо, коли в кімнаті є ще двоє. Які зараз більше нагадують кам*яні брили.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
На сніданок Тен не просто їсть, а підмітає ВСЕ зі столу. Хансоль зі своєю чашечкою кави може тільки спостерігати, як мєлкє жує і жує, а точніше, закидається хавкою.

– Ти потім будеш дутися, але ти таки точно хом*як.
– Я жмучившя.
О. Ги. Навіть погляду від тарілки не відірвав. Набив щоки і жує далі.
– Я сплю з хом*ячком, - Хансоль тицяє пальцем в щоку, – але раджу все ж пережовувати покраще, а то вже на качку стає схоже.
Докірливий погляд від Тена. На секунду. Бо далі він продовжує наминати все, що тільки потрапляє під руку. Тааааа, добряче ж він змучився. Агамсь, в Хансоля троха шок. А ще аццьке бажання щось таке сказати…
– Хансоль, перестань на мене так дивитися, ти ж знаєш, скільки я їм, коли в нас велике фізичне навантаження чи багато тренувань, чи коли ми вчимо нові рухи там всякі.
– Гамцяй, гамцяй, набирайся сил. Тепер тебе чекає багато фізичних навантажень, тренувань і нових всяких рухів.
– Хансоль!
Корейцю нереально смішно. Він закриває очі і просто сміється.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
В автобусі Хансоль все ж вирішує спитати те, що йому капець цікаво:
– То це точно вперше було?
Тен кидає блискавки в бік старшого.
А той… М… Як його… Нафіга він то питає?????
– М? – Хансоль дивиться на нього і Тен тихо шепче:
– Тобі точно це треба знати саме зараз???
– Та ні, мені в принципі, навіть, якби то було не вперше…
Тен стискає губки.
– Ну, кароч, всеодно. Навіть, якби ти колись з бандою мужиків…
Тен показує кулак.
– М. Про мужиків – було зайвим.
– Так, Хансоль, про мужиків – то було зайвим.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
– Не втікай так більше. А то вранці прокидатися одному нецікаво.
– Більше не буду.
– От і гуд.
Тишина.
– Я не знав, що сказати… Чесно…
– Ну, ти зробив нокаут тим двом сьогодні.
– Юті і Тейону?
– Ага. Їхні рожі – всі гроші.
– Хансоль… Ну, Юта мій друг і порадитися – то норм.
– А, точно, і як він цілується?
ОМГ.
– Ти знаєш?
– Ага.
– В нас нічого не було такого! Він той, там, тоді чьот неясно взагалі.
– І як?
– Та ніяк!
– Та бо фігню той Юта вміє!
І Хансоль завалюється на Тена, цілуючи його знову і знову. Доказано.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
– До речі, хотів тебе спитати дещо, - цікаво так оце Тен затягнув голоском.
– М?
– Що то було тоді, коли ти біля холодильника крутився і фоткав мене??? І потім носом терся? Фігасє, наглість.
– Гигиги.
– Ага, а ти в курсі, що там, з іншого боку, був Джехьон?
– Оппппп. Чесно?
– Чесно, блін!
– Надіюся, його не було, коли я тебе на балконі чмокнув разок.
– Ааааа???? Який балкон???
– Коли дехто п*яненький прителіпався і висів на мені.
– Хансоль!
– А?
– Ти скористався ситуацією!
– Ага.
– ЦЕ НАГЛО.
– Ага і зараз скористаюся ще раз.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Хансоль приліпив на холодильник напис: «Дойон, твоя черга приберати».
– Блін, по-перше, не моя, по-друге, прибИрати.
– Ок, – Хансоль переправив. – А, до речі, як правильно написати – «презентабельний» чи «презинтабельний»?
– «ПрезЕнтабельний» – Зая взяв ручку і черкнув слово.
– «АмортИзація»?
– Ага, – Дойон швиденько написав і показав Хансолю листок.
– «Сертефікат»?
– Не, «сертИфікат».
Зая впевнено почав виводити букви. І тільки через секунду він заповільнив темп, скривив дибільну усмішку, чесно дописав слово і підняв погляд на Хансоля, в якого на лиці була нереально задоволена ухмилка.
– Здається, я попався.
– Попався, Зайчику.
Гііііі, як тупо вииииийшлооооо.
– Ми трохи зім*яли твій сертИфікат вчора. Цьом видався активний. Кілька разів. Але можу тобі його передати – він щасливий.
Дойон просто закрив руками обличчя і ржав. Добро – воно таке.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, Doyoung, SakuraFM, Дойон, Тейон, Рукіси, NCT, Тен

---

В Бека днюха!))))

@темы: в атмосфері свята))), SMRookies, NCT

---

не втрималася, чесно))))

@темы: просто так, и!

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 35

Знаєте, таке відчуття, коли встати -- встали, розбудити забули? Ага. От Тен і сидить акі хом*як, з великими щоками, на яких ще видно відбитки подушки, і маленькими шпаринками, які мають бути очима. Він сонно кліпає і навіть не намагається зрозуміти, що твориться навколо.

А ще є бажання приняшитися до когось і Тен починає роздивлятися навколо. Він би приліг до Юти на коліна, але той щось активно трамбує в сумку. Тейон. Нє. Приняшитися -- то не до нього.

Тен кладе голову на коліна Теілю. А Теіль ставить йому на голову книжку, яку читає. М. Він такий практичний, цей Теіль.

Тен пробує переміститися до Джехьона, він ж няшний. Таєць розпливається в усмішці, але макне, не помічаючи намірів Тена-панди, в останній момент встає і старший приземляється мордочкою на крісло. За щоооооо... А, ну, то поваляється тут.

Він не бачить, як Марк дбайливо хоче примоцувати прищепку йому на носа, але добрий Хансоль знаходить інший ніс для прищепки. І відбирає мобілку в Джісона. Не те, щоб він пресував малих, але той намагається зробити селфі на фоні Тена. Ги, бо дупця Тена частково знаходиться на дивані, лицем він вткнувся в крісло, одна рука звисає з бильця, а на іншій він лежить чи то висить, чи то сперся на неї... Поза, яку не придумаєш.

Хансоль все ж вертає Джісону мобільник в автобусі. Тому, що Тен накритий пледиком, тільки ніс стирчить, повністю приліпився до Хансольки і спить акі пупсік.

-- Тепер можеш фоткати.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, Mark, моє, Марк, Jisung, Taeil, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, SakuraFM, Тейон, Рукіси, NCT, Джісон, Тіель, Тен

---

иииииииии, точно, сопілка...

побачила фотку і згадала, що чьот її закинула... Але попробуй заграти в нашій хаті тепер... Можна прикликати Іриску і вона мене зжере прост.

@темы: просто так

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 34

-- Юху! Піцу привезли!
-- Блін, не пам*ятаю, коли останній раз взагалі її хавав...
-- Джісон, клич всіх!
А Тен просто хляпнув мордочкою на стос коробок.

-- Я не їм гриби, -- Тейон дещо кривиться.
-- Хто не їсть гриби???? Скидай мені. - Тен з тарілкою тут як тут.
Джісон мовчазною тінню проводжає гриби до тарілки Тена.
-- Хто хоче -- може в мене наколупати собі оливок. А, нє, Тен вже справився.
І оливки Тену.
-- А не можна так, щоб курка і ананас не були на 1 куску?
-- А ти балуваний. Просто їсти -- не альо?
-- А що звідти тобі не підходить? - Тен показує повну бойову готовність забрати і одне, і інше.
Джісон зітхає, бо знає, наскільки оперативний Тен в таких ситуаціях.
-- Хто хоче зелень?
-- Скинь Чіттапону, хай попасеться.
І зелень чесно тусує Тену в тарілку.

І тут Джісон вирішує, що сьогодні його день.

-- Тен-хьон, а тобі не стане погано? -- Джісон дивиться на всежующого тайця.
-- Вше гуд і вше дуже шмашно, Тен навіть не відриває погляду від чергового кусочка.

Хансоль збоку мовчки жує і Джісон переключається на нього:

-- Хансоль-хьон, а у фанфіках кажуть, що коли хтось багато їсть, то має багато сил і...
-- Який ти розумний, - Хансоль закидає кусок своєї піци малому в дзьоба і швидко прикриває, даючи зрозуміти, що іноли жувати краще, ніж говорити.
-- А в житті в тебе просто виростає великий зад, - Марк завжди намагається донести правду до людей.


Він ловить на собі не дуже добрий погляд Тена. А потім ще й Дойон показує йому люкс, а це не до добра. На Джонні він взагалі боїться піднімати погляд, бо вже знає, що дістане точно.

А тим часом Джісон, зі щенячими очицями, підтусовує до Тена:
-- Хьон, а ти будеш оце їсти?
-- Та ні, дякую, Тен чеканить кожне слово і все ще сверлить очима Марка.
-- Юху! -- І кусочок з грибами, зеленню, ананасами і оливками, який Тен приберіг на кінець, зникає за пару секунд.
-- А мораль байки така, що нам є в кого вчитися, -- Хансоль легко потріпує по волоссі Джісона, який шліфує все це соком зі склянки Джено.

@темы: Ten, фанфік, Mark, моє, Марк, Jisung, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, SakuraFM, Тейон, Рукіси, NCT, Джісон, Тен

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 33

Чистота і порядок, ні пилинки, просто пьорфект -- частина кімнати, що належить Тейону. Хех, на частині Юти тіко тата і мами в принципі і не вистачало -- речі чесно валялися на своїх місцях, дуже несподіваних інколи.

В додачу до того, що там вже було, Тейон докинув на ліжко ще й рюкзак, який перед тим валявся на його ліжку. Хм, а той клацає щось і нуль реакції, блін. До чого б то причепитися?
Те сів на ліжку і втупився в Юту. Японець підняв голову. А, ясно, зараз почнеться. Він відклав планшет і втупився в Тейона, трохи скривившись.
-- Мааааам, а можна я сьогодні не буду прибирати? Зато завтра чесно все поскладаю.
-- Потім то все перекочовує і на мою частину.
-- То кидай назад.
Тейон сверлив його поглядом.
-- Ооооооох, -- Юта підняв покривало і прикрив все, що було на ліжку. Мда, прибрав аднака.
-- Йа -- господинько! Норм так?
Таааааа, зараз ліжко виглядає файно. Тільки горб по центру, але то таке, нічого не валяється.

Але тепер Юта в настрої. Хехе. Він закинув одну ногу на ліжко Тейона. І широко усміхнувся. Тоді закинув другу. Мугикнув від радості. Ляляля. Потім взяв футболку і кинув зверху. Блін, чому так смішно робиться, коли робиш якусь фігню? О, круто, якісь папірчики. Юта почав відліплювати по одному і демонстративно приклеювати їх на покривало Тейона. Все це його веселило і пробивало на ржач, але злюще лице Тейона його просто виносило.

А через пару хвилин і кількох "милих" фразочок виявилося, що Тейон теж господинько і тому він вирішив, що "прибрати" Юту під покривало до всьогощотамбуло з головою хоча б на пару секунд буде саме то. Тільки він не врахував раптової появи Тена в кімнаті з якоюсь супермегарадісною новиною і просто блискавичної ідеєю плюхнутися на ліжко японця. На застелене, як здалося, ліжко японця.

Чути дзвін дзвоників. Куліса опускається.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, SMRookies, Taeyong, SakuraFM, Тейон, Рукіси, NCT, Тен

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 32

А виступ скоро... А хтось грав в баскетбол і тепер може похвалитися суперовим синяком на оці...

-- Ну, хто його взагалі на поле пустив? Його ж з м'ячем можна переплутати. - Джонні приглядається поближче.
-- Ага, зразу би катулявся вправо-вліво, то ще б пару мав, для симетрії, не? Ггггггг. -- Дойон зі своїм гумором, блін.
-- Ееееййй, я тут! - Тен нагадує про себе з незадоволеною міною. - І я вмію в баскетбол грати! Взагалі-то!
-- Ну, та, він не винен, що йому заліпили по писку. -- Теіль вже уявляє ту тонну макіяжу, яка піде на осьо.
-- На те, що ти назвав ПИСКОМ, можна дати трохи тоналочки -- і все буде гуд! - Тен стискає губи.
-- Тааааааа, не кожен день ти вишиваєш з розмальованим таблом.
-- Тейон, тобі нема чим занятися?

Тен так конкретно злий. Коли всі розходяться, він вмощується на дивані, надутий, і пробує зробити пару селфі, щоб тверезо оцінити сучасний стан речей. И. И. и.

Перед ним сідає Хансоль і просто довго-довго на нього дивиться з лицем, яке виражає не ясно що. Тен зітхає і вже збирається щось ляпнути і то так, щоб покручє, як Соль присовується ближче:

-- Йди сюди, попробуєм глянути, що можна зробити.
-- Е? Хахаха! Н І Ч О Г О. Тільки мордякою в тонак плюхнутися, тоді якраз шикарно буде -- ні синяка, ні лиця. Во! - Тен показує люкс. - Якраз класно! Концерт на день Св. Валентина! В МОЄМУ рідному місті. Підготувався.
-- Тоді зверху вчепимо великі очкуляри, для повної картини.
-- Знаєш, що...

Хансоль мовчки присовує Тена до себе і прикладає щось до ока. О... А Тен і не помітив, що він що він щось тримав в руках.

-- Що то таке? - малий готовий ще шипіти, але по-троху починає розуміти, що для нього щось добре робиться.
-- То -- чайна заварка, кажуть -- помагає, - а Хансоль спокійний.

Тен сидить і сопе. Так би і ляпнув щось, але ж пальці Хансоля так приємно торкаються до його обличчя... І так делікатно... Якось спокійніше робиться... Тен закриває очі і насолодується процесом.

Хансоль щедро мокає спонжики в заварці і раз за разом проводить по синяку і навколо, але ні крапельки не падає вниз, бо він зразу ж і витирає їх з лиця. Потім він просто прикладає ватку і деякий час тримає. Тен помаленьку починає відключатися. Він чемно сидить і не хоче, щоб процедура закінчувалася. Жаль, що він не бачить як усміхається Хансоль, коли розуміє, що меншенький повністю розслабився і можна пару секунд милуватися цією картиною, не рухаючись, тільки ковзаючи поглядом по делікатному обличчю.
В Тена таке враження, що він попав десь в лаундж. Все так тихо. Тільки чути легкий шурхіт, коли Хансоль міняє спонжики. Чути дихання Хасноля. Спокійне. Воно стає раптом тихіше, але зато дуже близько. А потім -- доторк губ. І чиїсь руки тихенько присовують його ще ближче. Другий поцілунок. Третій... Тен тянеться вперед, коли губи на пару секунд зникають. І знову м'який дотик. Він відчуває як Хансоль проводить руками по його обличчю, потім веде лінію пучкою пальця по шиї і Тен трошки здригається, аж мурашки по тілу.
Тен пробує передихнути, але Хансоль тримає його і дихає йому просто в губи. Його погляду не видно, та і сам Тен закриває очі, тому, що від того, як цілує його Хансоль крутиться голова, а розум давно помахав вже ручкою. Тен сам присовується близько-близько, перехоплюючи всі маленькі цьоміки. Він притуляє руку до підборіддя Хансоля і вже сам втягує його у довгі поцілунки, сам не хоче його відпускати. Хансоль цілує його в губи, щоки, очі, проводить губами по тій частинці лиця, де в нього синяк, на що таєць відповідає легкою усмішкою. А ще Тен відчуває, як б'ється його серце. І не тільки його. Ого, як воно...

Настає якийсь момент, коли Хансоль трохи відсовується. Він мовчить. А Тен теж не знає, що сказати. Раптом хочеться втекти, але ноги не слухаються.

-- Хансоль... Ти ж хлопець...
-- О, звучить, як вирок.
-- Не не не! Я просто теж хлопець.
-- Ура. - Хансоль притуляє палець до губ Тена, -- жалієш?
І, не чекаючи відповіді, вирішує переконати Тена, що не треба жаліти, не з ним. І цілує його багато, багато, багато разів.

Так само спокійно як почав, Хансоль віддаляється від губ Тена і встає. Він дивиться хлопцеві просто в очі, потім легенько тицяє йому пальцем по носику і усміхається легенькою, але такою шикарною усмішкою. Після цього збирає спонжики і йде з кімнати. А Тен не може відірвати від нього погляду. І взагалі, він ще деякий час просто сидить і дивиться в пустоту.

Про те, що він живе з Хансолькою в одній кімнаті, він згадує дещо пізніше. Упсь, ляляля. І як тепер зайти? Мммммм.

А тому коли двері відкриваються, то Хансоль бачить, як Тен, з нереальновтомленим видоньчиком і непалівними косими поглядами в його бік, завалюється в ліжко і типу зразу засинає.

Щось з цим треба робити, але кореєць і сам ще не знає, що. Він вперше в житті, не знає, що робити далі.

@темы: Ten, фанфік, моє, Taeil, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, Doyoung, SakuraFM, Теіль, Джонні, Рукіси, NCT, Тейон: Дойон, Тен, Johnny

---

А наших котіків вже назбиралося троха))))

@темы: Юху!, F-R-I-E-N-D-S, dance, my soul, Buga-Buga!, Dream High!, Buga cats

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 31

Рукісовий чатік))))

Джонні: Всі вже готові? Через 10 хвилин виходимо.
Тен: Гатоф! (◕‿◕ ) ♡
Джонні: Перевір чи все взяв, а то підозріло рано ти гатоф...
Тен: Все взяв!
Дойон: Найс ес!
Джонні: А чиї наколінники тут біля дверей тойво? Дойон, то ти мені чи Тену?
Тен: Не мої!
Дойон: Ні тобі, ні йому, то я Джехьону. Але та, Джонні, ці штани не альо, вони на макне замалі.
Джонні: Сильно?
Тен: А мо і мої...
Дойон: Ну, ми всі будемо сидіти на церемонії, а він буде стояти, або сяде і зробить собі вентиляцію.
Тен: Джонні, а якого кольору наколінники?
Хансоль: А там тільки 2 наколінники? Бо в мене 1 тільки.
Джонні: Уууу, а він їх чого тільки зараз міряє... Тут їх 2 , вони сині.
Хансоль: Чомусь тільки 1...
Дойон: Ахахах! Кароч, присідати в цих штанах було точно зайвим, я був правий.
Тен: Иииии, лідер лідер... То, здається, мої...
Хансоль: Не, є другий. все ок.
Джонні: Хай візьме в Теіля, він не йде зараз. Блін, Тен, може, ти краще прийдеш і глянеш???
Дойон: Ггг, ооок. А то він тут рже аж хрюкає.
Юта: Хай візьме Тенові штани. Тен з нами не їде теж.
Тен: Зараз забіжу!
Джонні: Як, не їде???? А , точно, він в зал... Тееееен, чого ти тоді тут штампуєш?
Тейон: Джехьон в штанах Тена. Аднака. Шортєги. Давай, слухай того трололо побільше.
Джонні: Чорт, точно... Юта...
Юта: Пардон, не втримався... (シ. .)シ
Джехьон: Взяв в Теіля!
Юта: ОМГ (￣▽￣ ) / Звучить! Хехе.
Дойон: Уті, молодець! Відзвітував.
Джехьон: Штани взяв....
Тейон: Забери ласти з мого крісла, бо скручу вузликом.
Тен: Та, Джонні, я з вами не їду. Але кажись ти мені тільки-що дав не той пакет.
Джонні: Супер! А? Пакет? А... Точно... Ммммммммммм.
Юта: То не твоє крісло, воно в нашій кімнаті, то не брюжжі.
Тен: Вже біжу!
Тейон: Але я зараз на ньому сиджу! Якщо не забереш через пару сєк, тобі ппц.
Юта: Налякав їжака голим задом! ε=ε=ε=ε=┌(;￣▽￣ )┘
Джонні: Ви в одній кімнаті поговорити не пробували??? Дойон, що там?
Теіль: Воу, наліпили повідомлень...
Тейон: ┌∩┐(◣_◢ )┌∩┐
Тен: Вже всьо гуд!
Джонні: ТЕЙОН!!! То ти ж не мені, надіюся???
Юта: Я -- лось! поаопапатавпппппппке
Тен: Блііііін, вам там весело! Я до вас!
Юта: То Тейон лось. То він з мого ака писав.
Джонні: Ану всі перестали писати!!!! ДОЙОН, ЩО ТАМ?

Марк з*явився в мережі.

Марк: Всім файного дня!
Джонні: Приб*ю!!!
Марк: А?
Дойон: Та, все гуд, мона виходити!
Джонні: ЩОБ ЧЕРЕЗ 2 ХВИЛИНИ ВСІ БУЛИ БІЛЯ БУСІКА!
Джонні: Дякую, Марк. тобі теж гарного дня, сонечко.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, Mark, моє, Марк, Taeil, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, Doyoung, SakuraFM, Дойон, Теіль, Jaehyun, Джехьон, Тейон, Джонні, Рукіси, NCT, Тен, Johnny

---

Хвилинка Violet tree

Мені от стало цікаво, що то за група, яка буде на патічці)))) файні вони, дуже приємна музика і голос вокаліста. Супер)))) То ми файно їдем)))

@темы: музика, Корея, Корея))), перекур, Violet tree

---

Триклятий АПП....

няняня)))) Головне на цій фотці -- фон




Уті, мій зай))) Але чому всі мужнєють, а ти далі якесь мале і мале?

@темы: просто так, Корея, Корея))), Японський куточок, SMRookies, NCT

---

окккккккк

Mila Marquis

@темы: просто так, Higher than the sky, Mila Marquis

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 30

-- Теіль, -- Тен говорив впертим голосом і пристально дивився на одногрупника.
-- Тен, -- Теіль теж дивився на Тена.
-- Теіль.
-- Тен.
-- Теіль, перестань віддавлювати мені ногу!
-- Забери руку від кекса.
-- То мій кекс.
-- Оу, рілі.
-- Я його перший побачив.
-- А, тоді будем вважати, що я першим побачив твою ногу.
-- Не смішно.
-- Та лан, я так можу довго сидіти.
-- Тижстарший! Мав би ділитися з меншими...
-- Не прокатає! Ти сьоня вже штук 5 ум'яв, я бачив.
-- Ти теж! І Марк 5 штук, і Дойон 5 , і всі теж. Ну, ок, Джонні 4... Але цей зайвий. Він, значить, нічий.
-- Ти що, за нами слідкуєш?
-- Не за вами! За кексами.
-- То йди попроси в Джонні , вінжлідер.
Джонні усміхнувся так "мило" як тільки міг, даючи зрозуміти, ЩО вони матимуть, замість кекса.
Пх.

Тен сів і почав пити сочок. В кутку, просто собі пити сочок. Точніше, сьорбати. А потім ще умудрився причмокувати. І ще сьорбати. Потім булькати через трубочку.

-- Ай та візьми вже ти той кекс! - Джонні зрозумів, що діла не буде. - Теіль, я тебе прошу.
-- Дяяяяяяякс!))))

Тен моментально проковтнув кекс з переможним виглядом і по звичці фааааайно так сьорбнув соку. Джонні перекосило.

-- Тен! - нерви Джонні не витримали.
-- Ой, сорі, вихопилося.
Тишина.
Алежєще1кексвДжонні.

Тен витянув яблуко. І почав хрумати. Потім чавкати.
-- Тен! - Джонні і справді здався, коли кусочок яблука вивалився на підлогу. - Хош кекс?????
-- ... а мона?... ~~~
-- М О Н А.
-- Уіііі, дякі)))))

Джонні провів його вбивчим поглядом. Потім глянув на інших Рукісів, які ледве стримувалися, щоб не ржати.
-- Що?
-- Не, не, нічьо, тижлідер. Ти справився.

А Тен, в піднесеному настрої, мугикаючи якусь пісню, схопив кекс і пішов десь собі його хавати. Але помаленьку, бо цей ж останній)))

@темы: Ten, фанфік, моє, Taeil, фанфіки українською, SMRookies, SakuraFM, Теіль, Джонні, Рукіси, NCT, Тен, Johnny

---

Коли не спиться

Мені б ще сюди дзеркало і просто пьорфект!

@темы: просто так, Higher than the sky