кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 64

Тен побачив Вінвіна, який крутив повороти і взагалі танцював якись танець а-ля балет. Це було класно. Тену стало цікаво. Бо Тену завжди цікаво. І тому, як тільки Тен побачив якесь мінімальне дзеркало, він зразу взявся пробувати. Став на пальчики, округлив ручки і підняв підборіддя. Так ніби непогано. Потім почав ходити вправо-вліво і попробував щось покрутити.

-- Ля-ля ля-ля ля-ля ля! Ля-ля ... Ля! Ля ля ЛЯЯЯЯЯ!
Звідки цей чортовий Тейон взявся?
А Тейон вже бігає по коридору акі балеринка. А ще збоку Юта, який дивиться на цього чудіка і просто заливається від сміху.

-- Поклон ! Ногу піднімон! Руку задирон! Тиц тиц тиц! Фііііііть!
Він робить недоповорот, хапає Тена, крутить ним в один бік, потім підлітає, хапає нічогонерозуміючого Тена і крутить ним в іншим бік, а потім зупиняється з гордопіднятою моською.
Юта аплодує.

А потім з*являється ще більший внєзапний Хансоль, обнімає Тейона, підставляє ногу і перехиляє меншого вниз, стоячи так пару добрих секунд, дивлячись Те прямо в очі. Лебедине озеро перетворюється на танго фтрайом, бо, після того, як Соль "акуратно" опускає Тейона на підлогу, він кладе на нього поверх і Юту. А так, для компанії. Бо нема чого кидатися Теном туди-сюди.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Buga-Buga!, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, SakuraFM, Тейон, Рукіси, NCT, Winwin, Вінвін, Тен

---

Ойран. Тізер

Як згадаю.... Взагалі , класний проект з тими ойран був, але ухххххх нелегкий...

@темы: ойран, F-R-I-E-N-D-S, Фемілі портрет, dance, my soul, Buga-Buga!, Dream High!, Японський куточок, oiran

---

Ту кул!)))))

Дякую за цей колаб!))))))








AOA 4th single「愛をちょうだい feat. TAKANORI NISHIKAWA (T.M.Revolution)」MV (Short Version)

@темы: враження, музика, T.M.Revolution, dance, my soul, Корея, Корея))), AOA, Японський куточок

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 63

-- Ок, давай разок це зробимо. Але швидко і неголосно. Щоб інших не підняти.
В Тейонових очах проскакує іскорка:
-- Давай!
-- Присунься ближче.
-- Так?
-- Ага.
-- Мені незручно.
-- А так?
-- Супер.
-- Готовий?
-- Поїхали. Нє. Блін, я так не можу. Я можу тільки голосно!
-- Ууууу.
-- Сорі, народ! Я ПЕРЕЖИВАЮ! Ок??? Та, я не такий крутий як тут декому здавалося! Тому маю прорєпати ще разок, бо інакше не засну і буду перевертатися з боку на бік до ранку! Юта!
-- Воу! Я Тут!
-- Ще раз послухай, чи тут норм! Будь ласка!
-- Давай!
-- We’ll take it slow... Baby, baby we’ll take it slow... slооооооооооооооow, щось отут не альо і ВОНО не дає мені спати! slооооооооооооооow! slооОООООООоооооооow!
-- Та норм, тільки трохи округли губи. Отак. Давай.
-- slооооооооооооооow, We’ll take it slow... Baby, baby we’ll take it slow...
-- Отак вже краще, - Джонні встає і показує на собі , як має стати ротовий апарат для правильної вимови.
-- slооооооооооооооow, так?
-- Ага, чекай, давай!
-- slооооооооооооооow.
-- Є! Та все гуд, просто в тебе мандраж!
-- Фух.

Всі вляглися.
Тихо.
Тихо.
Тихо.

-- І та, ти крутий.


Тихо.
Тихо.
Тихо.

-- Дякую, народ.

@темы: Yuta, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Buga-Buga!, SMRookies, Taeyong, SakuraFM, Тейон, Джонні, Рукіси, NCT, Johnny

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 62

-- Айз, айз, айз... Оупер йор айз... оу є.
От і що то з самого ранку?
-- Віл теееееееейк іт слоу... Бейбі, бейбі.
Блін, яка година? Дойон тянеться до мобільника. 6 ранку? Серйозно?
-- О, Дойон! Ти вже не спиш? Круто! Дойонні, оупен йор айз. Йор райс! Ахахахах, тоооочно, рис оупен йор рис!
-- Джехьон... В тебе не всі вдома?
-- Ти тут? Більше, крім нас в цій кімнаті ніхто не живе. Знач, всі.
-- Ти думаєш, це смішно???
-- Ні, напевно, але мені смішно.
-- І чим ти займаєшся?
-- Репетирую.
-- Шуруй репетирувати на кухню!
-- Не можу.
-- А????
-- Йти на кухню -- то треба встати. А якщо я встану, то не зможу лягти вже. А якщо не зможу лягти, то буде значити, що день офіційно почався. А якщо цей день офіційно почнеться, то до виступу все менше і менше. Переживаю я, кароч.
-- Тваюююююююю... В мене нема слів.
-- Ти спи, я тут трошки той.
-- То давай тихенько, а не рассєкай своїм інглішом на всю кімнату, маза!
-- Не можу.
-- Джехьон!!!
-- Я не хочу переживати один.

Зай рахує до 10, щоб вспокоїтися.

-- Джехьон, ти багато репетирував, так?
-- Так.
-- Тебе 100 разів перевіряли, так?
-- Так.
-- Ми багато разів вже виступали, так?
-- Так.
-- Так от! Чому щось має бути не ок????
-- Не знаю.
-- Я знаю! Ти завтра заспіваєш і всі там впадуть від твого голосу і від того, який ти весь ащ ащ ащ сексі. Е?
-- М.... Думаєш?
-- Ясно, що так! Бо так на кожному виступі.
Джехьон задумався.
-- Дякс, якось легше стало.
-- Супер. Дрихни!
-- Єс!

Через секунду Дже міцно спав, провалившись в сон, ніби нічого і не сталося.

Зато тепер не спалося Дойону.

Він покрутився разок, другий, розвернувся, копнув Джехьона, почув у відповідь щось в стилі хмпфхмпфхмпф і пішов робити каву на кухню.

І тепер на кухні лунало:
-- Віл теееееееейк іт слоу... Бейбі, бейбі... Блін!!! Добро -- то невдячна штука!!!!! Дойонні!

@темы: фанфік, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Buga-Buga!, SMRookies, Doyoung, SakuraFM, Дойон, Jaehyun, Джехьон, Рукіси, NCT

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 61

Тейон такий няшний. Збацав Юті бульйончику, бо Юта прихворів. Чесно варив курку 5 годин, доливаючи води, бо попередня википала.

-- Я б на місці Юти ОЦЬОГО не їв, - Дойон розглядав кастрюльку з усіх боків.
-- Я і не буду. В мене просто трошки відчувається горло і невеликий насмарк.
-- Тебе ніхто не питає. Через 2 дні фотосет, ти маєш вижити до того часу, - Тейон таки няшний.
-- Гарно підмічено, пупсіку, ВИЖИТИ. Я в житті стільки чаїв не пив. Візьму і розпливуся мордою на всіх фотках.
-- Закрив би ти рота і відкривав би для чаїв, їжі і ліків -- всім було б легше.
-- Я ще можу переселитися в туалет, бо замахався туди бігати.
-- Крута ідея. Аплодую стоячи.
-- До речі, - Теіль вирішив підтримати Юту, - я помітив, що чайки виходять із невеличкою затримкою. Бігати починаєш після 3-го, а значить, що, логічно, коли ти перед сном перестанеш пити, то прийдеться ще пробігтися тричі. Постарайся зразу міцно не засинати, щоб не було аварії.

Вау.

Юта не знав, що сказати, тому вирішив, що краще просто сьорбати чайок. Він би залюбки поміряв температуру Теілю, але може його й не варто не чіпати, бо ще чогось нарадить по дорозі...

Тена ж ніколи не лякали кулінарні здібності Тейона, тому він вщипнув собі трошечки курки.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, моє, Taeil, Корея, Корея))), фанфіки українською, SMRookies, Taeyong, Doyoung, SakuraFM, Дойон, Теіль, Тейон, Рукіси, NCT, Тен

---

Форельки. Пост 3

От тепер всі фоточки))))

@темы: каблучки, фотосет, F-R-I-E-N-D-S, Фемілі портрет, Buga-Buga!, Cause I may be bad..., перекур, фотосеточное, для душі

---

Форельки. Пост 2

Знаєте, взагалі інколи класно потанцювати саме жіночу хорягу)))) Суто жіночу)))) Моооооре файних вражень і каблучки роблять своє)))

@темы: каблучки, фотосет, F-R-I-E-N-D-S, Фемілі портрет, Buga-Buga!, Dream High!, Cause I may be bad..., перекур, фотосеточное, для душі

---

ШІДЕВР!))))

***********************************************************************

А я люблю такі ржпи, коли ноги аж в жопу влазять

***********************************************************************

art by  oh_no_bekky

@темы: враження, inspiration, просто так, Юху!, майстерНЯ, и!, F-R-I-E-N-D-S, Уііііііі!!!!!!!)))))), Ооос!, dance, my soul, Buga-Buga!, Dream High!, Как стать айдолом))))), арт бай Бек, макне вєщяєт

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 60

Хансоль зловив Джісона, коли той курив в якомусь кутку. Хансоль не сварився. А чого? Круто ж виглядало. Він чесно прикупив цілу пачку якоїсь ядрьоної фігні і пішов з Джісоном покурити на даху. Макне подумки попрощався з усіма і безстрашно відправився на будьщобуде.

Коли прийшов Тен, то Джісон вже курив 5 сигарету підряд без перерви і, чесно, Тен не був впевнений, що з малим все ок. Але Хансоль сказав, що так має бути і що вони взагалі прекрасно проводять час, що він не знав, що Джісон вже такий великий і з ним можна поговорити як з мужиком, а не як з дітиськом. При чому, якби можна було забрати всі матюки, які вжив Солька під час своєї промови, то зміст речень залишився б неясним. Тену вуха скручувалися в трубочки і він був в тотальному шоці, бо не був впевненим в якості такого виховного процесу. Джісон тим часом димів вже 8-му сигаретку.

На 12-тій малий почав благально заглядати Тенові в душу. Таєць попробував щось сказати Хансолю, але той мило усміхнувся і прикурив Джісону 13-ту.

Джісону лишалося всього 2 сигаретки і він чесно зробив спробу здатися, виголосивши довгу і душевну промову про те, що він усвідомив, наскільки шкідливе куріння і що він НІКОЛИ більше не буде того робити. Хансоль промову зацінив, але сигарети не сховав.

І все було б окей, якби їх не спалив менеджер, який почув запах диму. Тому останню сигарету, яку Джісон намагався домучити, Хансоль вихопив в ньго з рук і смачно затягнувся сам. І поки він діставав люлей від менеджера, Тен непомітно забрав Джісона геть.

Тепер в очах малого Хансоль був крутий, дуже дуже дуже крутий, такий крутий, як Юта. Джісон зібрав всю сміливість, весь свій сніданок і прийшов подякувати старшому. Дістав ляща і добавку до сніданку божХансолюруканепідніметьсяпресуватименших і пішов щасливий розказувати всім мініРукісам, що куріння шкодить здоров*ю.

@темы: Ten, фанфік, моє, Jisung, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Хансоль, SakuraFM, Рукіси, NCT, Джісон, Тен

---

Форельки. Пост 1

Важко описати словами епопею з костюмами, але в результаті всі лишилися задоволені)))

@темы: фотосет, F-R-I-E-N-D-S, Фемілі портрет, Buga-Buga!, Dream High!, Cause I may be bad..., перекур, фотосеточное, для душі

---

Піноккіо

Класна дорама)))) Чесно раджу))))

Вона ніби і капець якась інноваційно чи там як, але дивиться легко. І сюжет класний)))

І ще там є Утачька)))

@темы: враження, Дорамка, Корея, Корея)))

---

я не хочу їхати на село

тому і не лягаю спати
бо як ляжу -- то тре вставати
і їхати


блін

@темы: просто так

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 59

Тен забіг в кімнату як тільки приїхав. Він стільки має розказати і показати Хансолю! А ще він накупив йому всяких няшок і парні футболки! Уііііііііі!

Хансоля нема, тому Тен вирішує поки розкласти речі по місцях, наперед радіючи зустрічі. Блін, прийдеться почекати. А він так не хотів чекати. Він хотів зразу в теплі ручки і так, щоб не вилазити до ранку. Ну, нічого, він все ж почекає.

В кімнаті так пусто якось і Тен не може відігнати від себе якогось паскудного відчуття. Раптом тишина давить на нього як ніколи. Де ж Солька? Репетиція, він там. Точно. Ну, скоро закінчиться. Хух. Посидіти. Ні. Зробити чаю. О, хороша ідея. А чому чай не лізе? Він не хоче чаю. Просто не хоче чаю. Нічого не хоче. Він хоче до Хансоля. Він так за ним заскучив. Таке враження, ніби хтось стискає йому горло.

І тільки тут Тен помічає, що в кімнаті справді пусто. Не тільки від того, що він тут один. Речей Хансоля тут нема.

Тен застигає. Таке враження, що серце зупиняється. Як?.....
Його кидає в холод. Не може бути. Де всі речі? Його переселили? Але чому він не сказав? Не написав нічого?
Тен ледве чутними кроками підходить столика. Записки нема.
Він проходить по всій кімнаті, з жахом відкриваючи всі полички, заглядаючи в шухлядки, пробуючи найти хоч ЩОСЬ. Але все чисто.

Тен пробує набрати номер на телефоні, але сльози стіною і він може тільки безшумно плакати, чекаючи поки піднімуть трубку. Він знає наперед -- ніхто не відповість. Він це відчуває.

Чому так? Що сталося? Що він зробив неправильно?
Важко дихаючи, Тен витирає сльози, збирає остатки сил і, хитаючись, виходить з кімнати. Де його шукати? Він не знає. Юта. Він може бути в Юти.

-- Мати рідна!!!!!! - Юта просто підхоплює Тена, не знаючи, чи кликати на допомогу, чи що взагалі робити.
Тен відчуває ще чиїсь руки збоку. Тейон. А, точно. Юта не сам. А він -- сам. Хех.
Юта бере обличчя Тена за підборіддя і намагається щось йому говорити, заглядає в очі, але Тен його не чує.
-- Хансоль? Де Хансоль? - ледве чутний голос.
Юта замовкає. Тейон стоїть збоку і тільки мовчки дивиться на Тена.
-- Де він?
Тен дивиться на японця, чекаючи відповіді. Юта знову пробує його заспокоїти, але Тен хапає його за руки:
-- Щось сталося? З ним щось сталося???? Не мовчи...
Юта хитає головою:
-- Ні, з ним все ок.

Тен замовкає.
В кімнаті провисає тишина.
На ватних ногах Тен пробує добратися до дверей. Не розвертаючись, він пробує ще раз:
-- Де він... Скажи мені, будь ласка... Я нічого не розумію.

Юта підходить ближче:
-- Напевно, в кімнаті під горищем. В тій, маленькій, яка була завалена всяким стафом. Вибач, я не думав, що він таки щось витворить...

Тен вилітає з кімнати. Ні, так не буде. Не з ним. Хоче від нього піти? Ок! Хай йде! Але хай сам йому про це скаже. І він зупиняється перед дверима, бо розуміє, ЩО САМЕ ЦЕ він зараз може почути.
То хай буде так.

Тен різко повертає ручку.


Ще пару секунд тому він був готовий до всього, а зараз бачить спокійний погляд Хансоля і не знає, що сказати.

-- ...все?
Голос ламається і Тен не може зупинити потік сліз. Він безсило опускається на підлогу.

Хансоль не виглядає здивованим, на його обличчі -- ніякої реакції. Він зітхає і спокійно говорить:
-- Давай на цьому закінчимо.
Це Хансоль сказав??? Це його голос??? ЯК ВІН МОЖЕ ТАКЕ ГОВОРИТИ??? Чому...
Старший спокійно підходить і присідає на підлогу зовсім поруч:

-- Тен, послухай. Я думаю, що нічого не вийде. Ми пробували, але ні. Я так не можу.
-- Як... Чому?- Тен присовується ближче. Він готовий вчепитися в Хансоля -- і будь, що буде, але він не хоче його відпускати.
— Напевно, я занадто багато від тебе хотів. А ти ж не можеш бути постійно поруч. А я надто сильно прив*язуюся, як виявилося, до людей, особливо, до тебе, чомусь.
-- Так я ж тут... Завжди поруч...
-- Ні. Після цього поділу ти ніколи не поруч. Ти з усіма. Крім мене. Це нормально. Для всіх. Але не для мене.
-- Хансоль... Проблема в поділі? Скоро ви також дебютнете і ...
-- Так! Проблема в поділі! І так, в дебюті! Я заздрю тобі, що ти вже там. Класно, правда? Я ЗАЗДРЮ ТОБІ. Тому, кого маю підтримувати. А не можу. Мене це бісить. А мене ніколи нічого не бісило.
Хансоль робить невелику паузу:
-- Я -- погана людина, зайчику. Дуже погана. Замість того, щоб порадіти за тебе, я тільки можу сидіти і чекати невідомо чого. Чого... Ха, точно. Свого дебюту.
Хансоль гірко усміхнувся.
-- Мене нервує, що ти там , а я тут. Так, я не можу навіть цього приховати. Нервує, що ти поруч з іншими. Без мене. В тебе навіть зараз нема на мене багато часу. А буде ще менше. І хтось інший зможе запросто мене замінити. Я так не хочу. Я просто так не можу. Тому, краще йди зараз. Вже. І ніколи не вертайся. Щоб я знав, що тебе нема.

Хансоль повертається до вікна. Сказав. До сраки комок в горлі. І тишину в кімнаті. На "врізати Тену, щоб остаточно закріпити результат" сили нема. На "забрати Тенові руки з пояса" також.
-- Ти уважно мене слухав ? - зовсім тихим тоном додає Соль.
-- Дуже, - у відповідь Тен шепоче і присовується ще ближче. - Але мені пофік, - голос робиться різкішим і гучнішим. - Я звідси не піду, -- Тен шипить, закидаюи на Соля ще й ногу. - ТИ мене привчив до тебе, ТИ! ТИ! ТИ! І тепер хочеш, щоб я пішов? Ха! Ні! Чуєш??? НІ! Я НЕ ПІДУ! Роби, що хочеш, але я не лишу тебе.
-- Я не люблю повторювати.
-- І що??? Що ти мені зробиш? Вдариш? А? Та бий! Тільки так, щоб я не встав ! Бо інакше ти мене не позбудешся!
Хансоль зривається, щоб таки врізати і не залишити більше запитань, але в останній момент він зупиняє кулак. Тен зіщулився і закрив очі, але не відпустив Соля, а ще більше притиснувся до нього. Він так завжди робить, коли шукає захисту. Чорт.
Хансоль стукає щосили кулаком по підлозі. Він намагається відштовхнути Тена всіма силами, але ніяк. Кореєць злий, як ніколи. Він робить невеличку перерву, за яку Тен встигає обняти його за шию. Хансоль розуміє, що треба ставити крапку. Він хапає Тена за волосся і чує тихий шепіт на вухо:
-- Ти ж мене любиш... Любиш, я знаю. Хансоль.
...
...
...
...
...
І Хансоль здається.
Він падає на підлогу і опускає руки.
...
...
...
Хансоль лежить із закритими очима. Він мовчить. Сльози самі течуть. І він не пробує їх зупинити.
Із завмиранням серця Тен торкається своїми губами до губ старшого. Пальчиками пробує провести по щоках, але руки трясуться і він не може навіть нормально доторкнутися.
Тен обнімає Хансоля так міцно як тільки може.
-- Я не знав, що ти так сильно за мною скучаєш... Чому..? Чому ти ніколи не казав? А? Чому ти завжди мовчиш і все тримаєш в собі? Хансоль, я не маленька дитина. Поговори зі мною. Я теж страшенно за тобою заскучив...

Хансоль обнімає Тена у відповідь і дивиться прямо в очі:
-- Чому ти ще тут?
-- Бо я також люблю тебе.

Нарешті Тен попадає в давноомріяні руки Хансоля. Так тепло, так затишно, так тихо. Раптом світ навколо набуває кольорів і стає легше дихати.

-- Ти не проженеш мене?
-- Ні, не прожену. Як я можу? - Хансоль поправляє пасма волосся, які вибилися із Тенової зачіски. - Я не знаю, навіщо я тобі такий, але я просто не можу від тебе позбутися.
-- Не треба. Взагалі не треба. - Тен починає тараторити багато і швидко. - Я і не піду. І взагалі той... Хансоль, я... Інколи я теж не радий цьому дебюту. Тобто, радий, але я теж не так все уявляв, не думав, що буде так тяжко. Я постійно про тебе думаю і мені стає легше. Крім того, ми всі разом тримаємся і згадуєм вас постійно. Без вас ніяк. Просто ніяк.

Хансоль не може надивитися на Тена, він ловить кожне його слово, кожен рух.

-- А... І ще... Я не думаю, що ти мені заздриш... Ти просто дуже скучаєш. Я знаю. В мене теж так. Я готовий інколи завалити Юті за те, що він проводить багато часу з тобою, у вас море фоток... А, якщо і заздриш -- то це нормально, Юта так каже. Він завжди каже, що всі люди заздрять, але по-різному, а ти точно поганого мені не той. Це я теж знаю.
-- Вааааа, ти стільки знаєш, - кисла, але усмішка, - який ти в мене розумний.
-- Так! Знаю. Це нічого поганого, просто ти теж дебютнеш, бо багато для цього працював. Як і ми всі. Ще трошки і тоді нам всім стане легше. Хоча... Мені легше стало вже. І я не про дебют.
Хансоль міцно обнімає цього чудіка і вдихає запах його волосся.

-- Вибач... І хоч ні одного вибачення не буде достатньо...
Хансоль не може договорити, бо Тен цілує його в губи. Настирливо. Не відпускаючи. Ага, лиши його тут, самого, на пару секунд.

*****

Тен не може заснути майже цілу ніч. І хоч Хансоль пообіцяв вже 100500 разів, що ніхто нікуди більше не піде, молодший не може заспокоїтися. Тому Солька проводить кілька разів пальцями йому по переносиці, делікатно закриває очі і, коли спрацьовує сонний рефлекс, Тен провалюється в глибокий міцний сон.

*****

Тен прокидається від того, що не відчуває присутності Соля вранці. Він зривається і біжить до дверей, судорожно хапаючись за ручку. Хансоль на кухні. Він робить каву.

-- Доброго ранку! Оу, щось наснилося?
Тена трусить:
-- НІКОЛИ. БІЛЬШЕ. НІКОЛИ. НЕ. ХОЧУ. ПРОКИДАТИСЯ. ОДИН.
Хансоль розуміє все і зразу. Він хапає малого в міцні обійми:
-- Більше не будеш. Все. Я не подумав. Вирішив нам якийсь натяк на сніданок зробити. Треба було тобі сказати.
-- Бу...

Тен в надійних руках. Він знає. Він знає, що Соль тепер його не відпустить. І добре. Не треба. А ще він знає, що більше такого зриву він не допустить. Тому, що Хансоль ще більше переживає, ніж Тен міг собі уявити. Він інколи не думав, скільки всякого могло старшому накипіти. Але це його не лякає. Він навчить Соля говорити, довіряти йому і ніколи в ньому не сумніватися. А тому сьогодні він нагріб купу хавки і закрив їхню кімнату на ключ. Все до сраки. Є тільки вони двоє. А решта почекає.

@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, SakuraFM, Тейон, Рукіси, NCT, Тен

---

Буга на "DANCE PUZZLE" 2-й КОНКУРС СОВРЕМЕННОГО ТАНЦА

А осьо наш виступ на фесті!))))

@темы: фестиваль, k-pop, F-R-I-E-N-D-S, поїздочки, Фемілі портрет, dance, my soul, Корея, Корея))), Buga-Buga!, Dream High!

---

життя без фф)))

нема чого писати))))

ібо деякі речі краще не писати, а фф поки нема, бо нема другої половини Рукісів даттебайо!

@темы: просто так

---

замість фф)))

@темы: просто так, SMRookies, Рукіси, NCT

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 58

Коли Тен злиться, в нього стає такий цікавий погляд, надута мордочка і легенько стиснуті губки. Це настільки мило, що Хансоль ледве стримується, аби не хіхікнути чи не щипнути малого. І, якщо чесно, то він рідко стримується, кароч. Після такого -- ноусекс пару днів, бо його зайчик вміє всім своїм видом показати НАСКІЛЬКИ сильно він ображений і тому, Хансоль чесно тримає дистанцію.

Зазвичай, Тен здається після того, як Солька пускає в хід свої шикарні руці, цьоміки, шепотіння на вушко вночі. Меншенький мужньо тримається до останнього, але Хансоль не лишає йому шансів і Тена видає важке дихання, легенький стогін або він і сам розвертається до старшого, коли сил стримуватися не лишається зовсім.

Цього разу все сірьозно. І то капець як. І тому ноусекс вже 3 день підряд. Соль там щось пробував, але ні ні ні. Ні.

Але бувають вечори... Коли так хочеться... Тепла...

І коли Соль завалюється в кімнату, то застукує Тена за дуже цікавим заняттям...

В Тена шок. Йому так соромно, що він готовий провалитися крізь землю... Але все що він може, це опустити голову і закрити очі, червоніючи кручє будь-якого буряка. Він застигає на місці.

Через пару секунд, він відчуває, як по його скулах проводять пальцем, потім по губах, потім тицяють по носі. Тен несміливо відкриває очі. Хансоль дивиться на нього і усміхається найнаглішою з усіх своїх усмішок. Ну, сам заслужив... Він притискає Тена до стіни і облизується. Так повільно-повільно. Потім закусує губу, опускаючи погляд на Тенові губи. Меншенький не знає, як реагувати, він просто стоїть і дивиться на Хансоля. З кожним новим поглядом і доторком йому стає все менш і менш соромно і все більше хочеться Соля. Тут і вже.

Але ні. Цього разу старший вирішує все інакше. Він опускається на коліна і Тена кидає в холод.

-- Ні, не треба!

Він пробує відсунути Хансоля, хоч сама ідея... А , блін, ні, ні і ні! Це надто непристойно, він ще до такого не готовий!

Хансоль піднімається і дивиться Тену в очі:
-- Справді?
-- Ага...
-- М, непереконливо.
-- Я ще на тебе ображений.
-- Оу, точно. Давай, ти тоді зараз відобразишся на пару хвилин, а завтра можеш знову зі мною не говорити.
-- Е...
Хансоооооль, цей погляд... А ще старший проводить рукою кілька разів там так, що меншенького видає все, що тільки може його видати. З потрохами.

Хансоль... Знов ця фірмова усмішка. Він прикладає палець до Тенових губ:
-- Тсссссс, слухай старших, зайчику.
А тоді різко опускається на коліна:
-- Знаєш, мені тут краще видно, що тобі треба.

Тен зараз задихнеться. Він не знає, що робити -- чи відштовхунти Хансоля чи просити його про ще і ще, і сильніше... Він спирається на стіну, шумно хапаючи ротом повітря, потім пробує взяти Соля за волосся, інколи сам собі прикриває рот, не вірячи в те, чим він зараз займається.

Хансолю справді краще видно, що треба меншому. Тому він старанно проходить кожен міліметр, нічого не упускаючи. Язиком. Губами. І Тен не витримує.

Через пару секунд він сповзає по стіні в ці неймовірно майстерні ручки корейця і навіть не може нічого сказати. Таке враження, що він відключався. У вухах гуде, чи то їх взагалі заклало.

Нарешті дихання хоч трохи відновлюється, як Хансоль легенько стискає щічки Тена так, що виходить няшна трубочка з губ:

-- Після того, що я сьогодні побачив, ти в мене будеш мати глибооооооокі запливи і відкатувати доооовгу програму, а то, як я бачу, енергії в тебе стільки, що за ручну роботу в одиночку взявся.
Тен би і заперечив, але далі Соль просто цілує його ще довго-довго.


***

Коли Хансоль прокидається, то бачить, що біля нього лежить щось, по вуха накрите ковдрою. Невідомо, чи воно дихає, бо, судячи по всьому, лежить так вже довго.

-- А, точно, ти ще ж на мене ображений.
З-під ковдри чути неясне бурмотання. Хансоль тицяє пальцем в кудипопало.
Через пару секунд звідти висовується кусок писочка, точніше, Соль може милуватися розкуйовдженим чубчиком, очицями, які дивляться куди-небудь абинеХансолювочі і носик. З того, що воно бубнить, старший може розрізнити кілька слів:
-- ... хмпфшвшвшвшвш... Ханшоль... фшфшфшфшпфмф... не цесно...
Той, що ХанШоль легенько відсовує ковдрочку і тепер бачить ще й кохані губки.
-- Що ти там казав?
-- ... м... Соромно... Так соромно...
Тен густо червоніє.
Хансоль усміхається. Цього разу милою і спокійною усмішкою. Йому подобається знати, що Тен -- тільки його -- ніким не зіпсований, наївний і неймовірно милий. Тому він згрібає до себе всю цю кодру і все, що в неї закутано.

@темы: Ten, фанфік, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Хансоль, SakuraFM, Рукіси, NCT, Тен

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул))))

Не знаю, хто читав чи не читав ці історійки-сємочки про Рукісів, надіюся, вам подобалося))))))

На даний момент сталося те, чого ми так довго чекали — вони дебютнули))))) Уііііііііііі! Не всі, тільки частина. Тому, автору треба 5 сєк перерви)))) Щоб дочекатися дебюту інших юнітів)))) Бо без них не пишеться. Ніяк.

Та і взагалі, не буду кривити душею — ТІ, кого я так чекала, ще на лаві запасних. СМ вдалося зробити так, що без всіх всіх тих, до кого ми так звикли, чьот не то)))) Хоча дебют шикарний))))

Тому файтін — ми на вас чекаєм))))

@темы: Yuta, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Buga-Buga!, перекур, Hansol, SMRookies, Хансоль, SakuraFM, Джонні, Рукіси, NCT, Johnny

---

кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 57

Тена нервує все. А особливо ті срані широкі штани, які йому вліпили на тізер. Він кілька разів в них зашпортався, кілька разів хтось на них наступив і Тен знов зашпортався, а потім ще й кєпку поваляв, бо, якщо день заладився, то таки від ранку і до вечора. Тому, як тільки він заходить в кімнату, то вирішує копнути ліжко. Ось так йому. І шафу. За компанію.

-- А тепер головою в умивальник, -- як добре, що Хансоль вміє підтримати.
У відповідь він дістає повний презирства погляд.
-- Ну, чи в тєлік. Прост в стіну -- надто банально.
-- Я гляну на тебе, коли тобі шмотки видадуть! Надіюся, там буде якесь гніздо тобі на голову! Чи шкари завеликі, як в Тейона! Чи пострижуть під якусь ху*лалу. Або, може, раптом, вони вирішать, що тобі пасує спідниця. Чи блін футболка з написом якоюсь мовою, яку ти не знаєш, а твої фани там кататимуться від сміху, бо в тебе буде напис "Перша бабка на базарі". А? Як тобі? Курточку з блювотно-недокоричневозеленим кольором? Чи колгоооооотки... Воооооо, точно, навіть, краще панчохи.
Тен замовк. От чому лице Соля інколи схоже на космос -- такий безкінечний і без емоцій?
-- Хош, я по списку то вже вдягну? Але повтори, будь ласка, ісчо разок, бо я не запам*ятав.
Блін.
Тен завалюється на руки старшому, міцно його обнімаючи.

-- Легше?
-- Ага.
-- От і добре.
-- Вибач.
Хансоль усміхається:
-- Перша бабка на базарі... Тепер маст хев))))
І щоб зовсім заспокоїти Тена:
-- Широкі штани -- то ж кул. Там і ти влазишся, і мої руки, якщо що



Art by  oh_no_bekky

@темы: Ten, фанфік, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Buga-Buga!, Hansol, SMRookies, Хансоль, SakuraFM, Рукіси, NCT, арт бай Бек, макне вєщяєт, Тен