"Володар Перснів" у Львові! Наприкінці березня у Львові та Києві «Cantabile Orchestra» презентує найбільший проект за час існування колективу. Спільно з хоровою капелою «Дніпро» ми підготували справжній подарунок усім шанувальникам творчості Дж.Р.Р.Толкієна до 120-ї річниці з його народження. Для вас виконуватиметься вишукана підбірка інструментальних та хорових творів Говарда Шора до кінотрилогії «Володар Перснів». Тож запрошуємо у подорож, разом з Хранителями Персня, поміж Двох Веж, просторами Рохану та Гондору до самого заходу сонця!
31 березня о 18:00 у Львові камерний оркестр «Cantabile Orchestra» спільно з народною хоровою капелою КНУ ім. Т.Г. Шевченка «Дніпро» запрошує на новий концерт з серії «Володар Перснів». В програмі музика Говарда Шора до кінотрилогії «Володар Перснів». Концерт відбудеться у конференц-залі Львівського Палацу Мистецтв що за адресою вул. Коперніка, 17.
Вартість квитків — 40 грн. Замовлення квитків до 6 березня за телефоном (063) 833 60 42 (з 9 до 20). (Схема місць в залі). З 7 березня решта квитків буде продаватись в касі Палацу Мистецтв.
якщо вам признаються в коханні, а ви "з етичних міркувань" надумаєте гарно якось пояснити (щоб не образити, бо так негарно і бла бла), ноу! просто спокійно пишете -- ні.
або просто на вихід відсилаєте. а то ще й потім будете винні...
Концерт по "Володарю Перснів" Наприкінці березня у Києві та Львові «Cantabile Orchestra» презентує найбільший проект за час існування колективу. Спільно з хоровою капелою «Дніпро» ми підготували справжній подарунок усім шанувальникам творчості Дж.Р.Р.Толкієна до 120-ї річниці з його народження. Для вас виконуватиметься вишукана підбірка інструментальних та хорових творів Говарда Шора до кінотрилогії «Володар Перснів». Тож запрошуємо у подорож, разом з Хранителями Персня, поміж Двох Веж, просторами Рохану та Гондору до самого заходу сонця!
24 березня о 18:00 у Києві камерний оркестр «Cantabile Orchestra» спільно з народною хоровою капелою КНУ ім. Т.Шевченка «Дніпро» запрошує на перший концерт з серії «Володар Перснів». В програмі музика Говарда Шора до кінотрилогії «Володар Перснів». Концерт відбудеться у концертному залі ДШМ №5 ім. Л.М. Ревуцького що за адресою вул. Борщагівська, 14
Вхід за запрошеннями. Вартість запрошень — 50-60 грн. Замовлення запрошень за телефоном (097) 699 48 04 (з 9 до 20, Анна). (Схема місць в залі).
завжди таке дивне відчуття, коли стоїш на порозі кардинальних змін. на краще? на гірше? хех, поки що , на інакше. рубаю з плеча? ні, точно ні, не цього разу. за чимось жаль. але за чим? тяжко нести, жаль покинути. але так, напевно, буде краще. так хочеться, щоб хоч щось тут змінилося, адже я йду не перша, і, таке враження, не остання.
Маленький котик заходить в кімнату. Тут завжди напівтемрява і приємно пахне. Всі речі поскладані акуратно, та й зрештою, їх не так вже й багато. М’якенькі подушечки безшумно ступають по підлозі. Маленькими кроками котик йде до великої корзини в куточку. Він добре знає, що тут є щось дуууже цікаве. Господиня ніколи не залишає цю корзинку, а це ще підсилює бажання залізти туди і добряче там «погосподарювати». Вона і зараз сидить поруч, схилившись над великим полотном. Котик уважно заглядає в її очі і... на секунду відірвавши погляд, акуратно стрибає в корзинку.
За мить котик опиняється серед велииииких клубків ниток. Сині, зелені, червоні, білі -- вони всі лежать в цій корзині, з якої господиня кожного дня бере їх і в’яже. Такі м’якенькі, теплі клубочки так і притягують! І вже котикова лапка тягнеться до одного з них, клубочок котиться і з тихим звуком падає на землю. Котик зразу ж зиркає на господиню: "що вона зараз зробить?"
Дівчина лагідно дивиться на маленького:
-- Таки добрався, -- вона повільно нахиляється, щоб підібрати клубочок. Котик уважно дивитися за кожним її рухом, ніби чекаючи, що вона трошки посварить його. Але в мить, коли дівчина бере нитки в руки, клубочок розмотується і нитка падає на підлогу. Сміх! Ні, він не помиляється, він чує дзвінкий сміх! Звідки він лунає? Не може бути... Господиня ніби помічає його здивування. Вона легенько розмотує ниточку далі і тепер точно котик чує, як сміються діти. З кожним рухом сміх стає все голоснішим, а від жовтого клубочка ллється все яскравіше світло.
-- Цікаво, правда ж? -- вона делікатно розкладає нитку біля корзинки, -- а хоч я покажу, як цими нитками в*язати?
Погляд малого говорить сам за себе. Він просто спостерігає з широко відкритими очима.
Господиня підходить до полотна:
-- Ану, придивися.
І раптом на полотні, на яке він стільки разів дивився, він бачить довгі-довгі дороги, робітників, які працюють, не покладаючи рук, потім школярів, які сидять за партами і уважно слухають вчителя, сотні і сотні людей, котрі кудись поспішають...
-- Бачиш? Це повсякденне життя, те, що відбувається щодня. А тепер... -- дівчина бере в руки жовтий клубочок. Швидким помахом руки вона розмотує його на полотно:
Чарівний сміх! Саме той, який він чув хвилину перед цим. Котик бачить, як сміються дітки! В них такі світлі усмішки! Вони ніби посеред кімнати і котик намагається бавитися з ними.
-- Це радість, без цього ніяк, котику, ми віддаємо своє тепло комусь і хтось ділиться теплом з нами, -- дівчина докидає оранжевий клубочок:
Стільки людей навколо! Всі вони гордо стоять, гаряче сонце освітлює їхні обличчя. В їхніх очах відблиск загальної єдності, могутності, яку не передати словами.
-- А це національний дух. Могутня сила, яка об’єднує народи, тримає в собі традиції і веде вперед. Бачиш, їм ніщо не страшно, вони разом. Вона розмотує зелений:
Перед очима з'являється багато молодих хлопців і дівчат. Вони жваво щось обговорюють і постійно кудись поспішають. Ось з рюкзачками ідуть по горах і співають пісень, аж душа рветься співати з ними!
-- Це молодість. В ній -- сама краса. Це весна людського віку. І хоч вони ще дуже і дуже мало бачили, та сили в них вистачить, щоб перейти ріки і моря, покорити нездоланні вершини.
Потім дівчина кладе фіолетові нитки:
Вечірні сутінки, дружні посиденьки і задушевні розмови. Щось таке таємниче і затягуюче відкривається перед очима. Цей колір так схожий на неї, на його господиню з її загадковим поглядом і непохитним спокоєм.
Лише мить і синій колір на полотні:
І холод... Повіяло ніби столітнім холодом самотності... Пусті лавочки, пронизливий вітер і сльози, багато таких гірких сліз...
Котик благально глянув на господиню.
-- Так, самотність -- це страшно. Пустота, яка нічим не може заповнитися. Але ж завжди є ось це, -- вона легенько усміхнулася:
Яскраве полум’я вирвалося на полотно. Котик побачив пару, яка йшла тримаючись за руки, очі закоханих, їхні душі, готові поділитися радістю з цілим світом! Такий нестримний і всеохоплюючий, цей червоний колір!
-- А це те, без чого нічого не було б. Любов, -- дівчина мило усміхнулася, -- так просто... Як думаєш, а тут що?
Легеньким вітерцем голубі нитки розмоталися на полотні. Такого спокою котик ще не відчував, такої тишини...
Несподівано білий колір легкою пеленою ліг перед ними. Вони побачили великі клубки білих хмар, відчули те, що, напевно, можна назвати щастям...
Котик не міг відірватися від всього, що бачив, він один за одним передивлявся клубочки.
...Тепер корзинка була майже пуста. Там лишився один клубочок.
Господиня взяла малого на руки. Вона ніжно пригорнула його і поклала на полотно, встелене нитками.
-- Цей клубочок я завжди розпускаю наприкінці довгої дороги. Зараз рано дивитися, що він покаже, поки що ти можеш просто бавитися з усією моєю веселкою...
та... працюєш, працюєш, а результат... жаль, що життя знову і знову доказує, що задля своєї мети треба не тільки старанно все виконувати, а й вигризати ПРИЗНАЧЕНЕ тобі зубами. я справді рада, якщо хтось може спокійно пропускати повз вуха всякі речі. я до такого не звикла. а зараз попробувала і воно привело до того, що вилізли на голову. клас! вибачте, але жалітися за спиною і нічого не робити я не збираюся!
нема чого спати міцним сном! хе! пофік, що очі злипаються, але не спиться! нє, чесно, зірватися в 5 ранку в напівсонному стані, щоб бігти на роботу... красота...))))
таки зареєструвалася я на фейсбуці, точніше, відновила старий аккаунт... є друзі, які є тільки там))))
м, а от тепер думаю, а ще ж є Твіттер... а то що? яка разниця між тими всіма мережами? Однокласники? (туди не тягне, просто цікаво) гугл+ (чи то вже мене не туди понесло?) просто відкривати 20 вікон... о, хехе, треба ще на девіант! я щось пропустила?
Ранок -- вигуляти Хутрика -- попити кави -- нагодувати Хутрика -- вигуляти Хутрика -- взятися за прибирання -- вигуляти Хутрика -- намагатися згадати, що саме ти мав робити далі -- знов взятися за прибирання -- Хутрик-калюжка... -- вигуляти Хутрика -- Хутрик іде спааааати (урррряяяяя!!!) -- швиденько і безшумно прибираєм і ні в якому разі не виходити в іншу кімнату, бо Хутрик прокинеться!!! -- прокинувся -- вигуляти Хутрика -- намагатися таки прибрати -- поїсти -- калюжка... -- вигуляти Хутрика -- ура! тато прийшов з роботи! тепер це його завдання вигуляти Хутрика... і т д...
блін, не хочу нікуди виходити!!! а дихати важко! хочу сидіти вдомка з кавою)))) і з Хутриком))) а воно по 20 раз в туалет бігає.... як на замовлення... и...
так, я не курила місяць, щоб таки вчора затягнутися!!! я -- лох... от серйозно, я таки наркоман в певній мірі. головне, що ніякого задоволення не дістала... так що точно курити не буду, взагалі в цьому тепер нічого такого не бачу, але морально легше стало. мда....