"а ви до мене після репетиції прийдіть, я буду в Криївці, то ненадовго, просто капельку посидимо..." -- отак воно завжди починається. Саме слово "Криївка" вже багато про що говорить!!! Добре, що мені не треба на роботу, а то наспівалася я вчора від душі
Короче, Хельга, в тебе не вийде провести спокійну днюху, але ми не проти!
Зайки, тримаю за вас кулаки і булаки!) Гарно вам виступити!!!!! *і пошвидше викласти відео, щоб ми всі мгли глянути, як постановка виглядає з новою солісткою)))))
ага, є карти Сакури, які мені подобаються!!!!))) але щось до косплею не доходить... хоча, не доходить не тільки з ними, бо блін,в добі 24 години, а не 36!!!
а взагалі, мені завжди хотілося скосплеїти оцю, або побачити мегоякісний косплей на неї)))) ух! крутезна карта!!!
і взагалі, треба буде передивитися кілька серій Сакури, де є Шаоран і Тойя!)))) вони так мило сваряться))))
не пройшло і 2 тижнів, а в мене знову вихідні! егегеееей! не так воно і погано))) а то на роботі зараз темні часи настали і від компа просто не відлучаємся... тут ж і відпочити толком не вийде, так, щоб на всі 100, бо ж треба буде ще залишатися на зв*язку з кулєгами. *ну, просто завжди якись пасажир згадає, що йому треба подзвонити чи написати МІСЯЦЬ після того, як дістав листа від нас і САМЕ ТОДІ, коли в тебе вихідний!
але то вже таке.... прийнаймі, я так надіюся...
юху!!!! за що перше братися? за що перше братися?...
Коли ти вперше береш слова, які треба вчити чи той костюм, який маєш пошити, то мимоволі уявляєш, який з того вийде результат. "О, Володар Перснів... Це так класно!!!!" -- це щось приблизно такого плану я думала, коли Діана запропонувала бути ведучою. Ми ж з малою ті фільми передивилися стільки разів, що і не перерахувати! Мало не кожне слово напам*ять знаємо!
А потім почали шити плаття, а як дали слова... ух! я була на сьомому небі від щастя, що в мене такі гарні вірші і що кожною фразою я ніби знов переживаю те, що і герої...
Дуже рада, що приїхала раніше і мала можливість відпочити перед концертом, доообре все повторити перед виступом. Але такі нерви, які я пережила напередодні і в сам день концерту... напевно, цього словами я не передам. Хто мені тоді тільки не промивав мозок... Але коли рідна мама подзвонила і сказала словечко, ну, що тут скажеш?))))) Я не могла відволіктися, мені снилися кошмари, але коли ми прийшли в зал на репетицію і почули, як співає хор... це було надзвичайно!
пам*ятаю, як на самому початку концерту, коли всі виходили на сцену, я з жахом думала, що зараз мені треба буде встати і промовити перше слово!!!!
Концерт пролетів! Не знаю, як вийшло, але в мене ніби хтось чи щось вселилося і весь зал ніби опинився десь за межею простору і часу. Коли Марта співала пісню Піппіна, коли співав Арагорн, просто сльози наверталися на очі!
Досі згадую про той вечір, як увісні.
Аколи сіли в поїзд, то мене переслідувала думка, що то все ненасправді і зараз я повинна виходити на сцену.
Після тижня відпочинку, втрамбування думок і підготовки до другого концерту все якось змінилося. Стало ніби легше, хотілося побачити ще раз всіх у повному складі, хотілося, щоб всі прийшли і побачили цей концерт!
Це ж вдома, всі свої, вже один раз виступали, але всеодно було якесь напруження, причому не менше, ніж в Києві, просто воно було якесь інакше.
Хаатокіі прийшли ельфами!!!! прийшло взагалі стільки людей! не знаю, чи хтось сподівався, що буде стільки!
Коли сиділа в залі і слухала композиції, то хотілося, щоб концерт не закінчувався... але він закінчився. Ми ще почули могутнє привітання Діані з днем народження, від якого мурашки пробігли по шкірі і ми плакали.
Далі, ми весело прогуділи всі разом, і я зрозуміла, що на самому концерті ми не почули і половини того, що можуть і хор, і оркестр!!!)))))
Ух! Дякую мамі, яка просто з неймовірних речей може зробити диво! (тааак, вона в нас з малою чарівниця). Хельзі те, що ти ЗАВЖДИ поруч!!!! Харуці і Яген, які безстрашно мене підтримували і намагалися жартувати навіть тоді, коли я десь перебувала не на Землі. Рін!!!! Арігато за суперову перуку!!!! Стільки коментарів, яких я почула за неї, то ні в казці сказати, ні пером описати! так що, тепер маю бойове завдання відпускати своє таке і малюватися в рідний чорний колір)))) Вінницькому Леголасу, який передав нам костюм для Зака через Грімульку!!!!!))))
І просто величезне дякую всім, хто прийшов! Я дуже сподіваюся, що вам сподобалося, всі, хто брав у часть у концерті приклали багато зусиль і вклали душу в нього))))
...що тут скажеш...
моментами я була нерада, що взялася, настільки все не виходило... я пропустила всі слова через себе і разом з музикою, співом і чудовими людьми опинилася десь у нереальному світі... Зараз треба далі щось робити, бо ж ми не стоїмо на місці і нас не спинити, але хочеться ще хоча б 1 долю секунди затрматись тут...
"Как найти и подобрать нити прежней жизни, как жить дальше, когда в глубине души начинаешь понимать что возврата к прежнему нет. Есть вещи которые не излечит время, некоторые раны уходят так глубоко что не заживают никогда..."
отак через мою тупість тепер я ще 11 днів маю клацати код перевірки вконтакті, щоб відправити смс, прокоментувати фотку, щось написати.. і т д... так що краше писати мені сюди, або в скайп: road-kiss.
Одним постом не описати всіх вражень з поїздки до Києва!)))) Тому буду штурмувати дайрік по-трошки))))
Але зараз треба прийти до тями і зібратися з думками...
Скучаю! Дуже скучаю! А ще тепер маю мооооре натхнення доробити весь хендмейд, який почала, подивитися, що ж то таке, той к-поп і з чим його їдять, готуватися до другого концерту і т д....))))))
ДЯКІ всім за прекрасний тиждень!)))) І за все-все-все!!!!! Буду тут викидати фоточки)))
Харука, Яген, як пройшло паті?))))
Рін.... я забула сфоткатися з тобою і Хельг... мімі... ото я банєк...