Раночок.

Ляляля. У всіх хороший настрій. Ну, майже.

Тейон вирішив, що сьогодні Юти не існує. Для відновлення стабільності, йопта. Він навіть не попросить його передати сочок, який стоїть біля Юти під час сніданку. Та, і ті яблука теж до одного місця. Подумаєш, дуже треба. Канапочка... Остання… І ніхто не їсть… А, блін, тожтребапопроситиЮту, щоб передав.

А Юта просто цілий день сверлить Тейона поглядом. Він ще сам не знає навіщо, якось просто так виходить. А той не звертає на нього уваги і цілий день триндить з Джонні, фоткається з ним і, взагалі, ні на крок від того Джонні не відходить.

День тянеться неймовірно довго. Просто кожна секунда триває, як година. Все повііііііільно. Таке враження, що то вже пізня ніч, а ще тільки вечоріє. А в Юти м'які і пухкенькі губки. Чорт! Тейон сам собі ліпить ляща і вирішує кудись звідси піти вже, в цю ж секунду. Моментально. Оп! Чимось занятися! І то пошвидше, і щоб поскладніша задача, бо інакше Тейон не перестає уявляти як він покусує ці губи. Може, повіджиматися? Блін, чого б то так, раптом? Інші не зрозуміють отакий прояв «грубої» чоловічої сили. Грубо… Тааааа, грубо цілувати
Юту, не даючи йому можливості навіть передихнути. Бо, якщо Юту лишити самого, без нагляду, то він починає закусювати ті губки, пити сочки з трубочки… Як ось зараз… А Тейон відчуває, що в нього нема сили дивитися на то, від чого він не може відірвати погляду. Айщщ! Де холодна вода? Він вмиває обличчя , навіть не просто вмиває, він хлюпає так, що через пару секунд вже і зачіска мокра, і шия, і руки. Але це вже не має значення, бо в цей момент Юта запускає руки йому в волосся, притягує до себе і Тейон отримує вільний доступ до цих омріяних губ, щоб торкатися, цілувати, проводити по них своїми губами і не так, як вчора, а якось інакше. Руки самі піднімають край Ютиної футболки і Тейон починає водити пальчиками по пресу японця. Спочатку ніжно і несміливо, а потім все напористіше. Через пару секунд він дає зрозуміти Юті, що саме він буде диктувати правила і зриває з нього ту
нікомунепотрібну футболку.

Воу. Плечі.

Але Тейон ще не може відірватися від губ, тому дослідження плечей повністю переходить на руки. То цілими долонями, то пальчиками, кореєць проходить кожен міліметр акуратних Ютиних плечей.

А Юта, який і сам не знає, як тут опинився, продовжує втягувати Те в поцілунки, з кожною секундою все відвертіші і сильніші. Йому подобається торкатися до Тейона, зривати в нього шумне дихання і просто відчувати його в своїх руках. Коли футболка стає зайвою, Юта відчуває на собі доторки Тейона, такі скромні і невпевнені спочатку, і вже через пару секунд дуже навіть цілеспрямовані .

Чути скрип дверей. Хлопці відскакують в різні боки.

Тейон ще не встигає оговтатися, як Юта вже вдягає футболку, починає про щось швидко і багато говорити, ніби саме цим вони тут і займалися, і виштовхує його на коридор. #Бєспаліва

Часу їм ніхто не лишав, бо всіх Рукісів кличуть до автобуса.

Зупиніть хтось Землю.

Місія не помічати Юту майже вдалася. Крім кількох моментів.