Знаєте, таке відчуття, коли встати -- встали, розбудити забули? Ага. От Тен і сидить акі хом*як, з великими щоками, на яких ще видно відбитки подушки, і маленькими шпаринками, які мають бути очима. Він сонно кліпає і навіть не намагається зрозуміти, що твориться навколо.

А ще є бажання приняшитися до когось і Тен починає роздивлятися навколо. Він би приліг до Юти на коліна, але той щось активно трамбує в сумку. Тейон. Нє. Приняшитися -- то не до нього.

Тен кладе голову на коліна Теілю. А Теіль ставить йому на голову книжку, яку читає. М. Він такий практичний, цей Теіль.

Тен пробує переміститися до Джехьона, він ж няшний. Таєць розпливається в усмішці, але макне, не помічаючи намірів Тена-панди, в останній момент встає і старший приземляється мордочкою на крісло. За щоооооо... А, ну, то поваляється тут.

Він не бачить, як Марк дбайливо хоче примоцувати прищепку йому на носа, але добрий Хансоль знаходить інший ніс для прищепки. І відбирає мобілку в Джісона. Не те, щоб він пресував малих, але той намагається зробити селфі на фоні Тена. Ги, бо дупця Тена частково знаходиться на дивані, лицем він вткнувся в крісло, одна рука звисає з бильця, а на іншій він лежить чи то висить, чи то сперся на неї... Поза, яку не придумаєш.

Хансоль все ж вертає Джісону мобільник в автобусі. Тому, що Тен накритий пледиком, тільки ніс стирчить, повністю приліпився до Хансольки і спить акі пупсік.

-- Тепер можеш фоткати.