Хансоль щось клацає. Він такий класний. Високий, з афігєнними руками, великими очима, крутим задом ~~~ Він такий завжди спокійний, але прооооост секс, коли танцює *О* В нього найгарніша в світі усмішка. Здається, Тену нереально повезло. Та, точно повезло. Тен не може відірвати погляду. Він присовується і лягає поруч, спираючи моську Хансолю на руку. І не перестає дивитися старшому в очі. Хансоль відривається від ноута, а вже як йому з малим повезло! От чого це він зараз видивляється? Але в Хансоля все просто : хоче дивитися -- хай дивиться; хоче валятися біля нього/ на ньому/ під ним -- хай валяється; хоче приставати до нього -- філ фрі; хоче, щоб до нього поприставали -- та з задоволенням)))) Тому Солька ще раз кидає погляд на Тена і, розуміючи, що все файно, нахиляється і цьомає його в носик.

Він бачить, що в Тена в голові думки бурлять так не на жарт, але то краще почекати поки воно видасть результат, а тоді вже думати, що з цим робити.

-- Хансоль, я -- надокучливий?
Оп оп оп. І хто вже йому чого там наговорив?
-- Дойон казав, що від мене спасу нема.
Ойталадно. Зая так казав? А сам-то...
-- Але ж, Хансоль, наш Зай, теж триндить багато...
Ага, ну, але ти більше канеш)))
-- Я троха більше... Ну, той.
Уті, моя лапочка ~
-- Шо, серйозно, я такий ппц шумний?
Шуми багато, бо, коли ти мовчиш, от тоді реально страшно.
-- Хансоооль... Чого ти мовчиш?

Хансоль відставляє ноут, підсовує Тена поближче і тицяє йому пальцем в лоба:

-- Ти -- позитивна мала дупа.
-- М, вау.
-- Чого на тебе раптом так слова Заї повпливали? Триндить та й триндить всяке. Завжди ж так було.
-- Нууу, прост я раптом глянув на тебе і ти весь такий ащщщщ, а я біля тебе бігаю, як блоха якась.
-- О.
-- І я того подумав...
-- Тоді я пес.
-- Га?
-- Ну, ти -- блоха актівна, а буду собачкою, до речі, про стиль собачки...
-- Иииииии.
-- Хоча... Блоха з собачкою... Якось...
-- Ей, та лан, то ж порівняння було і не дуже вдале, так точно...
-- Гав !
-- Хансоль!
-- Гав ! Гав!
-- Блін, що ти робиш? Я ж глибоку думку думав...
-- Глибоко -- так глибоко, як скажеш!
-- Хансоль! Блін! Розмова мала бути серйозна, взагалі-то!
-- Нє, то ти вирішив поангстити раптом, а нащо? Я тебе рятую.
-- Прям не знаю, що сказати.
-- Я -- твій принц.
-- Пару секунд тому ти був псом.
-- Я принц-пес, рятую свою блоху!

Хансоль прост починає ржати. І поки Тен вирішує, ображатися йому чи ржати теж, старший обнімає його повністю, розтріпуючи патли, притискаючи його ручками і ніжками, голосно чмокнувши малого в недонадуті губки.


Art by  oh_no_bekky