Сьогодні особливий день. Дебют Юти. Він так довго цього чекав. Тейон це знає. Він зараз дивиться на японця з якимись змішаними почуттями. З одного боку -- він нереально щасливий, бо тепер вони зможуть тусуватися постійно разом, а це оооооооой як позитивно. З іншого боку, він не знає, що буде далі. Нічого ж не поміняється? Ну, в них? Тейон далі буде потрібен йому? А мо Юті тепер ніхто не буде потрібен, він весь такий прям... А, та чого має мінятися... Але в Тейона відчуття покинутого кошеняти. Юта багато-багато усміхається і фоткається. Його всі вітають. Це круто. Те через це також проходив. М, перед виступом Тейон підтримав Юту як міг, створивши атмосферу по максимуму бойову, щоб качало всіх -- і самих НСТішок, і глядачів. Таааааа, і їм це вдалося. Ось і круто. А тепер, коли всі веселяться, чомусь, йому одному не весело. Взагалі. Вау.

Тейон ще раз дивиться на Юту. Той щасливий і щось там розказує іншим Рукісам і НСТішкам. Тому кореєць вирішує не заважати. Він іде в їхню кімнату, передягається і старається ні про що не думати. От що це за настрій??????

Ооооооок, собі він признається, що зараз найбільше, чого він хоче -- це обняти Юту, завалитися на ліжко і не вилазити звідти, нафік! Просто валятися разом. В нього таке відчуття, ніби нямку з-під носа забирають... Його нямку!!!! Ну, але то Ютин день. Він цього заслужив, тому пхатися Те точняк не буде. А ще йому соромно за такі якісь неясні думки.

Тейон збирає речі в душ, як двері до кімнати мало не вивалює Юта. И. Ок, йому пасує цей образ. Ту хот. Ці всі кучеряшки, блін, і ця штано-спідниця, блін, тру бед бой. Погляд наглий, а ну, як завжди. Юта закриває двері в кімнату так само акуратно, як і відкрив -- ногою.

-- І де тебе понесло?
Щяяяяяяя зроблю морду як цегла і як пальну чьот у відповідь!
-- Я в душ, -- але оп і чьот не пішло.
-- М, -- Ютин погляд справді дещо лякає, -- і це все?
-- Чого тобі? -- Тейон так намагається виглядати природніше, як тільки може.
Юта підбиває Тейону руки з речима, які успішно падають на підлогу, перехоплює пару подачок кулаками, він вже звик до цього, скручує Те руки, навалюється на нього і вони разом падають на ліжко. Тейон смикається, але нічого не допомагає. Навіть весь його величезний словниковий запас. То єдине, що він може зробити, бо Накамото його не відпускає.

-- А просто сказати не можна? -- Юта нахабно закидає ногу на Те і міцно притискає його до себе, -- вже таааак любиш все ускладнити.
-- Що сказати????
-- Що хош прост трошки побути разом! А, ну, точно! "Я краще піду -- і не заважатиму Юті! Ах! Ох! Не буду плутатися йому під ногами... Ляжу спати раніше, щоб всі дивувалися, чому я так зробив. І коли Юта вернеться в кімнату, то я вже спатиму і він буде жаліти, що ми не провели цей вечір разом..." Десь так? Ай! Чого штовхаєшся? Я вгадав? Я читаю твої думки? Ага, є таке. Бо я хочу того, що і ти.

Тейон прям не знає, що сказати. Все ж Юточка послаблює хватку, бо відчуває, що кореєць розслабився.
-- Нє нєєєєєє, ти непередбачуваний, ти не подумай.
Знов ця усмішка. Тейон нічого з собою не може зробити, коли бачить її. Він ЗАВЖДИ усміхається у відповідь. Ну, визнавати того, що Юта правий, він не буде, пфффффф пффффффффф, але він виключає світло в кімнаті, показує крутого ФАКА Тену і Солю, які прийшли кликати їх, щоб трохи посидіти, дістає копняка від двох -- один сочний, інший -- все ж трохи милосердніший, і, коли все стихає, обнімає свого Юту.

Тепер йому спокійно -- він ткнувся носом Юті в шию і відчуває його запах.

-- Я радий за твій дебют. Дуже.
-- Я знаю, -- Юта присовує Те поближче, -- АЛЕ! Ти ще раз так підеш... І я не знаю, що тобі зроблю.
-- Ойталадно!
-- Спущу штани і шльопну.
-- Ойталадно!
-- При всіх.
-- Може, краще спідницю з себе спусти? Ото видовище буде...
Секундна заминка.
-- Нариваєшся???????

І хоч спустити штани з Тейона не таке легке завдання, бо вони гарно облягають його попєц, для Юти нема неможливого. Інакше, він би не дебютнув в СМ.

П.С. -- довгожданному дебюту присвячується))))