Сиять, Шуичи, сиять!
напевно, в своєму списку аніме я можу поставити це на 2 місце. однозначно. нема екшину, крутого розвитку подій, воно життєве, сповнене такої доброти, що ясно, хто малював -- вклав у нього душу. ніби прості, невеличкі історії переплітаються і складають 1 сюжет -- життя хлопчика, який може бачити духів. звучить банально? ні, тут емоції, як вони є: позитивні і негативні сторони такого дару-прокляття





@темы: тетрадь дружбы нацумэ

Комментарии
08.03.2012 в 14:46

Come to the dark side, we have coockies! *)
Додаю до свого списку того, що мені треба подивитися Х))
10.03.2012 в 12:14

Сиять, Шуичи, сиять!
ha~ru~ki

та, справді раджу))))))
12.03.2012 в 18:17

Думай про тих, хто буде тебе носити колись на руках ... НЕ ЖРИ НА НІЧ!
ага! і як завжди - покинутий кролик! =))
ну і я б ще Кобато взяла. Воно не настільки круте, як Нацуме, але теж миле. ;)