Сиять, Шуичи, сиять!
Мама сказала, що, коли хтось помирає, то завершується ціла епоха. Я погоджуюсь. 91 рік -- це багато. Це повноцінно прожите життя з усіма його хорошими і поганими сторонами, переживаннями. Це ніби багато часу, але зараз здається, ніби то був сон.
На Великодень ми попрощалися з нашим дідом. Він був хорошою людиною і тому, хоч зараз нам сумно, але ми знаємо, що життя він прожив немарно, багато зробив і про нього залишилися теплі, хороші спогади у тих, хто його оточував. Так і має бути.
Знаєте, останнім часом, чомусь, стільки людей відійшло, що, дивлячись знову на холодні пам*ятники кладовища, все більше хочеться жити! Кажуть: "був і нема..." А ми зараз є! Так що цінуймо кожну секунду нашого дорогоцінного життя
На Великодень ми попрощалися з нашим дідом. Він був хорошою людиною і тому, хоч зараз нам сумно, але ми знаємо, що життя він прожив немарно, багато зробив і про нього залишилися теплі, хороші спогади у тих, хто його оточував. Так і має бути.
Знаєте, останнім часом, чомусь, стільки людей відійшло, що, дивлячись знову на холодні пам*ятники кладовища, все більше хочеться жити! Кажуть: "був і нема..." А ми зараз є! Так що цінуймо кожну секунду нашого дорогоцінного життя
-
-
20.04.2012 в 02:55А на рахунок Так що цінуймо кожну секунду нашого дорогоцінного життя - чиста правда. В одній дуже хорошій книжці було написано, що якщо в даний конкретний момент думати лише про те що можна якнайкраще зробити зараз, то за життя встигнеться набагато більше.
-
-
20.04.2012 в 18:13дякі
та, треба інколи задумуватися, але то ноpмально, що ми деколи забуваємо і нервуємося через дрібниці. це просто побут