Сиять, Шуичи, сиять!
Є такі проекти, яким віддаєш душу.
М... коли робиш і шаленієш від кожної секунди процесу. Тоді сильніше переживаєш, чи вийде, чи вдасться передати те, що сам бачиш і відчуваєш. Коли всеодно, що спиш мало, болять стопи, коліна і спина. А чому? Тому що так давно мріяв зробити саме це, бо відчуваєш, що саме це ТВОЄ))))))
от в мене так і було))))) я тут закидала дайрік тізерами (то ще були далеко не всі, навіть танцювальні, навіть з Каєм). тааааааа, це тому, що до виступу готувала проект з 4 тізерів)))) звичайно, я не Кай, ну... бо я не Кай. але, не пам*ятаю, коли діставала таке задоволення від каверу як зараз)))))
кожного разу, коли бралася за відео, то забувала про годинник і пору дня, передивилася ті 4 тізери стільки, що просто попала на іншу планету напевно))) думками так точно))))
я страшенно переживала.... просто думати нормально не могла, ага, мені справді дорогий цей виступ. дуже дорога людина, яка це танцює, бо хоч ми не знайомі, але саме через нього я згадала колись, ЧОМУ я танцюю))))точно робитиму кавери по ньому ще!!!!!
що вийшло?
технічно -- треба допрацювати!!!!!!
емоційно -- я пам*ятаю тільки як почала танцювати,а далі -- в мене таке враження, що я випала з реальності...
я буду старатися ще більше і станцюю колись це так, що буде не соромно станцювати це з ним в дуеті)))))
М... коли робиш і шаленієш від кожної секунди процесу. Тоді сильніше переживаєш, чи вийде, чи вдасться передати те, що сам бачиш і відчуваєш. Коли всеодно, що спиш мало, болять стопи, коліна і спина. А чому? Тому що так давно мріяв зробити саме це, бо відчуваєш, що саме це ТВОЄ))))))
от в мене так і було))))) я тут закидала дайрік тізерами (то ще були далеко не всі, навіть танцювальні, навіть з Каєм). тааааааа, це тому, що до виступу готувала проект з 4 тізерів)))) звичайно, я не Кай, ну... бо я не Кай. але, не пам*ятаю, коли діставала таке задоволення від каверу як зараз)))))
кожного разу, коли бралася за відео, то забувала про годинник і пору дня, передивилася ті 4 тізери стільки, що просто попала на іншу планету напевно))) думками так точно))))
я страшенно переживала.... просто думати нормально не могла, ага, мені справді дорогий цей виступ. дуже дорога людина, яка це танцює, бо хоч ми не знайомі, але саме через нього я згадала колись, ЧОМУ я танцюю))))
що вийшло?
технічно -- треба допрацювати!!!!!!
емоційно -- я пам*ятаю тільки як почала танцювати,а далі -- в мене таке враження, що я випала з реальності...
я буду старатися ще більше і станцюю колись це так, що буде не соромно станцювати це з ним в дуеті)))))
-
-
10.02.2014 в 21:03Ти права. Для цього і потрібен насправді айдол - стимулювати. Гріш ціна тому аудолу, який не стимулює, а просто "красивий мордо-фейс".
Я теж починаю пригадувати, навіщо мені всі ті мови, навіщо напрягатися, дерти горло, тренуватися, долати...
І не суть в тому, вийде в тебе танцювати з ним дуєтом чи ні - суть в тому, що ти будеш достойна цього.
І тоді ще виникне питання, чи достойний ВІН станцювати з тобою дуетом))))
Адже часто буває, що учень перевершує вчителся.
Хоча, в цьому й весь смак навчати і стимулювати.
Все в тебе вийде! Точно! А знаєш, чому? Просто ти живеш тим, що робиш)
-
-
10.02.2014 в 21:09дякі, зайка)))) я знаю, що ти мене точно розумієш)))))
взагалі, я просто фанатію від тих, хто сам від чогось фанатіє))))) але не награне бажання переплюнути і комусь щось доказати, а коли люди справді цим живуть)))) так і має бути)))
-
-
10.02.2014 в 22:38-
-
11.02.2014 в 02:06таааааа, я знаю)))) і з Темінні))))) мімімімімімімімім