Сиять, Шуичи, сиять!
єй, ну, що, вже не потрібно мене? о як все просто. ну, прям, постійно. через мене добралися до кого чи до чого потрібно і все - пиши пропало, більше слова не почуєш.
навіщо так? я ж не сліпа. якщо я нормально спілкуюся, то не значить, що я не бачу, коли я для когось я тільки чергова сходинка для досягнення свого задуманого.
це ж так недалекоглядно, я вже мовчу про інші причини....
совість, бля, вона є????
навіщо так? я ж не сліпа. якщо я нормально спілкуюся, то не значить, що я не бачу, коли я для когось я тільки чергова сходинка для досягнення свого задуманого.
це ж так недалекоглядно, я вже мовчу про інші причини....
совість, бля, вона є????
то правда, просто по-різному виходить... інколи знайомство не ах, але потім виявляється, що людина крута, а інколи блін... чорт...
а найгірше, що я не люблю прикидатися, а то теж буває потрібно, бо... потрібно. чорт
а ще інколи зразу шлеш лісом, а воно упорне і всеодно потім якось га*** на душі
Я знала человека с 8 класса. А Чем старше подруга становилась тем хуже становился характер и когда она меня предала 3 раз. Я наконец то поняла( Что была дурой. И много прощала( Или просто закрывала глаза. Теперь и подругой я ее зову с натяжкой. Теперь с моей стороны нет и не будет интереса.
та, знаєш, спочатку важко зрозуміти. коли найближчі встромляють ножа в спину, але з часом навпаки.... блін. всіх і вся підозюєш... чорт, паскудно. а так і хороших людей можу відмести...
хоча! свої знайдуться навіть в найнеочікуванішій ситуації))))
хто сказав?
Сакура, коли ти вже прийшем, що ми самі собі обираємо стандарти і принципи, за якими живемо?
тим паче, що рано чи пізно все виходить назовні.
от хтось прикидався - і раптом ти отримуєш ніж у спину
хтось прикидався - і ти раптом не пізнаєш найближчу людину
хтось просто прикидається, аби вписатися в соціальну групу, атмосферу, компанію - а потім ми маємо поломані долі і зруйноване життя. і найчастіше - саме того, хто прикидається.
не потрібно. ніколи і нікому.
приклей вже ж ти ту корону. можеш цвяхами прибити, якщо клей не тримається. і тобі більше не доведеться прикидатися. тому що в тебе корона не впаде раптом щось зробити не так.
неможливо подобатися усім. не догодиш массам.
треба бути унікальним. треба бути собою і НАЧХАТИ на прикидання. Кожного разу, коли ти прикидаєшься, вмирає частинка тебе.
Навіть не допускай думки, що іноді варто прикидатися. Ти від того прикидання точно щасливою не станеш. Хіба що прикинешся.
TobiRa,
так, ти права, але завжди є АЛЕ))))) і інколи все ж прикинутися рятує те, що інакше б не врятував)))))) не, цього разу я точно знаю, що я роблю, але вирішила поплювати трохи вбік)))
приклей вже ж ти ту корону
ахахах))) то до Крісулічки)))))