Сиять, Шуичи, сиять!
Хансоль з тих класних, спокійних людей, від яких віє олімпійським природнім спокоєм.
Але сьогодні він з самого ранку проспав, взяв не ту сумку на репетицію, а MP3 плеєр був в іншій, грошей на проїзд вистачило якраз тютілька в тютільку, телефон був розряджений, на обіді розсипав цукор поза чашку, а потім і взагалі розлив трохи кави на штани. А штани світлі...
Тому, перш ніж вернутися в гуртожиток ввечері, Хансоль присів на лавочці, просто на секунду приземлитися, перевести подих і спокійно завершити цей день, намагаючись по максимуму не вляпатися в щось ще. Але через пару хвилин почався дощ, а парасолі в нього, звичайно, не було, то прийшлося ще й пішки вертатися під зливою.
Коли нарешті Хансоль добрався до гуртожитку, то при вході в*їхав ногою в шафу.
Він не розгубився. Він копнув шафу і іншою ногою. А тоді побачив Тена, який сидів на дивані і дивився на нього великими очима. Хансоль махнув рукою, щоб привітатися.
-- О... Чаю? -- Тен встав, бо погляд Соля його дещо лякав.
-- Стій там, де стоїш краще, бо сьогодні один із днів, коли краще не виходити з дому, ні до чого не торкатися і взагалі не вставати.
Хансоль був м*яко кажучи злий.
-- Ти ж змок! Йди передягайся! Ще простудишся!
-- О, точно, а я то думав, чого бракує!
-- Хансоль!
-- Оооок, оооок, зараз передягнуся, якщо по дорозі в наш гуртожиток не вріжеться комета, чи мою шафу з речима не викрадуть інопланетяни.
Отут Тен вирішив, що діла не буде. Він швиденько десь побіг і за пару секунд вернувся:
-- Йди в гарячий душ. Вже. - Голос Тена звучав нереально серйозно, що Хансоль аж здивувався. Він тяжко зітхнув і повіііільно почав вставати.
-- Раз-два, я сказав.
Він взяв старшого за руку і просто поволочив до кабінки. Діловий хом*як, гі.
-- Шмотки є, рушник тут. Давай роздягайся.
Хансоль стояв в ступорі.
-- Вау, так зразу?
Тен стиснув губи.
-- Ок, ок.
Коли Хансоль вийшов з душу, то на кухні на нього чекала величезна кружка чаю і пару печеньок. Тен теж сьорбав чайочок.
Хансоль взяв свою кружку і в нього склалося таке враження, що весь цей день зник, з усіма своїми проблемами.
-- От так краще. Пий чай! А взагалі в мокрому довго збирався сидіти? А потім було б весело, якби захворів, чого нє? Але ж то треба ще й огризатися. Ха! І шутачькі, знаєш... Хансоль, ти що робиш? Не чіпай мене! Хмпффф...
-- Дякую)))))))))

Але сьогодні він з самого ранку проспав, взяв не ту сумку на репетицію, а MP3 плеєр був в іншій, грошей на проїзд вистачило якраз тютілька в тютільку, телефон був розряджений, на обіді розсипав цукор поза чашку, а потім і взагалі розлив трохи кави на штани. А штани світлі...
Тому, перш ніж вернутися в гуртожиток ввечері, Хансоль присів на лавочці, просто на секунду приземлитися, перевести подих і спокійно завершити цей день, намагаючись по максимуму не вляпатися в щось ще. Але через пару хвилин почався дощ, а парасолі в нього, звичайно, не було, то прийшлося ще й пішки вертатися під зливою.
Коли нарешті Хансоль добрався до гуртожитку, то при вході в*їхав ногою в шафу.
Він не розгубився. Він копнув шафу і іншою ногою. А тоді побачив Тена, який сидів на дивані і дивився на нього великими очима. Хансоль махнув рукою, щоб привітатися.
-- О... Чаю? -- Тен встав, бо погляд Соля його дещо лякав.
-- Стій там, де стоїш краще, бо сьогодні один із днів, коли краще не виходити з дому, ні до чого не торкатися і взагалі не вставати.
Хансоль був м*яко кажучи злий.
-- Ти ж змок! Йди передягайся! Ще простудишся!
-- О, точно, а я то думав, чого бракує!
-- Хансоль!
-- Оооок, оооок, зараз передягнуся, якщо по дорозі в наш гуртожиток не вріжеться комета, чи мою шафу з речима не викрадуть інопланетяни.
Отут Тен вирішив, що діла не буде. Він швиденько десь побіг і за пару секунд вернувся:
-- Йди в гарячий душ. Вже. - Голос Тена звучав нереально серйозно, що Хансоль аж здивувався. Він тяжко зітхнув і повіііільно почав вставати.
-- Раз-два, я сказав.
Він взяв старшого за руку і просто поволочив до кабінки. Діловий хом*як, гі.
-- Шмотки є, рушник тут. Давай роздягайся.
Хансоль стояв в ступорі.
-- Вау, так зразу?
Тен стиснув губи.
-- Ок, ок.
Коли Хансоль вийшов з душу, то на кухні на нього чекала величезна кружка чаю і пару печеньок. Тен теж сьорбав чайочок.
Хансоль взяв свою кружку і в нього склалося таке враження, що весь цей день зник, з усіма своїми проблемами.
-- От так краще. Пий чай! А взагалі в мокрому довго збирався сидіти? А потім було б весело, якби захворів, чого нє? Але ж то треба ще й огризатися. Ха! І шутачькі, знаєш... Хансоль, ти що робиш? Не чіпай мене! Хмпффф...
-- Дякую)))))))))

Турбота вона така))))
Тен як дружина, яка чекає на чоловіка)))
Красотєнь!!))
Надіюсь Тен почав хпхмхпх через те, що Хансолька його засосав (хехехехех)))))
Мені б такого Тена, який буде мені чайочки робити і тупбуватись так))))
неееееее, то в мене сьоня прост день такий, я тут проржалася, коли відкрила те, що мала запостити)))) прям в тему))))
я подумала, що часто Хансолька про нього турбується, а має ж бути двосторонньо))))) та і чай -- це реально супермеголікарство в кінці такого дня)))
Оооо
А ти типу їх пишеш, а потім просто в чернетки записуєш??
Чайочок - лікарство від усього)))))))
ВОНИ Ж ПОЦІЛУВАЛИСЬ???? правда ж?)))) Хансолька Тена тойво))))
та, в мене вони в чернетках)))) мала бетить по мейлу ібо через вк мало не злетів цілий фф))) до речі, його тре тойво, а то ще дебютнуть і буде не в тєму))))
от я щя теж буду його сьорбати)))
Нормально буде))))
Тре просто буде в фендоми добавити NCT))))
А рукісами най так і зплишаюцо))))
Я теж тіко свій допила))))
йооооой, куда спішиш..... банєку кулсторізфорбанєк))))
ооо, точно, новий тег.... мати рідна.... СМ, а мона норм назву?
Називати їх трьома буквами чот не тойво, а говорити повну назву я запутаюсь......))))))