
Частина 1
Тен не виспався. А як можна було?????? Він вертівся півночі, пробував слоненяток рахувати, заставляв себе заснути, але нічого не вийшло. І та, поки крутився, до Хансоля лицем він не повернувся ні разу. А нема чого! Не треба було його цілувати і все було б як завжди! Вони могли б знов півночі всякі фільми дивитися чи аніме, робити 100500 селфі. А от тепер...
А ще, їм завтра треба буде якось спілкуватися... А Міс Ю?... Там, де Хансоль проводить руками по обличчю Тена????? Чорт, чорт, чооооорт. Ок, він розуміє, що йому соромно. Так соромно...
І тут раптом Тен похолов... А якщо їх хтось бачив???? О, мама... Ні, то би вже було крику... Хоча, не факт. Вранці буде ясно.
Та ладно. Подумаєш. Ну, сталося. Він просто вдасть, що нічого не сталося.
А що зробив би Юта? Точно, Юта. Треба з ним поговорити. Ага, і що він йому скаже? Ми вчора цілувалися! Урааааааааа! Тен тільки уявив вираз лиця японця... Йому стало ще гірше. Але то ж Юта. Він точно може заспокоїти Тена. А стоп! Юта сам недавно його цілувати приходив. Клас.
Все ж вранці Тен чесно дочекався, поки Хансоль встане і піде в душ, щоб кулею вилетіти з кімнати. До Юти. Ага, точно, а в цій кімнаті є ще Тейон. Ммммммм. І він, здається, виходити з кімнати не збирається. І так і не зібрався. І не вийшов. І як тільки Тен не намагався щось розказати, якось не склалося.
Тен прошмигує в автобус і забивається на гальорку. Пьорфект. Хансоль зразу йде до нього. Тихенько. Спокійно. Нічого не сталося.
-- Де ти пропав вранці? Ти забув наколінники.
-- О.. Дякую. - не піднімаючи очей, Тен пакує їх куди-небудь в рюкзак.
-- І ще дещо.
Таєць повільно піднімає голову і бачить, що Хансоль премиленько усміхається.
-- Що ще?
-- Ти такий смішний, то ти так переживаєш, бо ми вчора трохи...
-- Тссссссс, - Тен затуляє Хансолю рота. -- Ніхто ж не бачив???
-- Ооооо, ну, ми не маленькі.
-- Хансоль!
-- Ок, ок. Не злися.
Тен розвертається до вікна і вирішує не розмовляти, поки не приїдуть.
Він не може вдавати, що нічого не було, що вчорашні цьомікі йому не сподобалися, і взагалі, що найбільше йому зараз хочеться приліпитися до Хансоля і заснути. Бо в Хансоля такі великі і теплі руки, спокійний погляд... Але Тен не може ні слова з себе видавити. І від цього ще гірше. В нього всередині все перевертається, серце відбиває страшні ритми і здається, що всі на нього якось не так дивляться.
Вони виходять з автобуса останні. І спускаючись сходками, Хансоль раптом обертається і Тен просто влітає в його обійми. На обличчі старшого проскакує якась схвильована усмішка. А далі, він закриває очі і цілує Тена.
Шок. Треба йти. Ноги ватні. Відштовхнути Хансоля немає сил. Тену здається, що вони тут завмирають на цілу вічність, хоч насравді це одна секундочка того, що Хансоль ризикнув вкрасти для них з заваленого графіку.
Все. В Тена більше нема сил. А ще Хансоль, який поводить себе так, ніби все нормально, спілкується з усіма, легко і просто, тільки інколи кидає поглядами в його бік. І Тену раптом здається, що все навколо -- якась тупа гра, де все вирішується за нього без його дозволу. Вони такі небезпечні, ці моменти раптової самотності.
-- Хансоль. -- Тен дивиться йому прямо в очі і Хансоля лякає цей погляд. - Хто я для тебе?
В Тена стиснуті губи і видно, що він злий.
-- Хом'ячок? Як домашня тваринка? Захотів -- взяв на руки, захотів -- пішов.
Ого.
Хансоль мовчить. Такого повороту він ніяк не міг передбачити. Він робить крок вперед, щоб обняти Тена, але:
-- Значить так. Я -- не маленька дитина і не плюшевий ведмедик. Не знаю, що це вчора було, але більше того не роби. І взагалі, перестань вести себе так, ніби я повинен тебе слухати і робити все, як ти хочеш. Я і сам справляюся, знаєш. І досі справлявся.
Тен робить передишку.
-- Іншими словами, я тобі не потрібен. - Хансоль тихо договорює.
Тен завмирає.
Якби можна було, то він би побачив тисячі осколків від розбитого серця Хансоля, але старший тільки мовчки киває головою.
Частина 2
Хансоль сидів на останньому поверсі гуртожитку. Навколо тишина. Він сперся об стінку і просто відключився.
Скільки часу пройшло? Він не знав. Йому було всеодно. День закінчився. Треба було йти спати, але він краще почекає, поки Тен засне і тоді прийде. Щоб не заважати. Тому, що того, що сталося сьогодні, було забагато навіть для нього. Він не буде сперечатися. Найбільше, чого він не хотів в цьому житті -- бути обузою для того, кого любить.
А його відшили. І треба було з цим змиритися. Так, йому цікаво, що викликало таку бурю емоцій. І колись він це вияснить, але не зараз, зараз він хоче, щоб думки вляглися і його нічого більше не турбувало. Взагалі нічого.
Хансоль зайшов в кімнату, коли було вже добряче пізно. Тен спить. Чудово. Хансоль передягнувся на автоматі, по максимуму тихенько і на хвилинку задумався. Він ледве чутно підійшов до ліжка молодшого:
-- Ти -- найдорожча мені людина. І, якщо я чимось образив тебе, вибач. Якщо хочеш -- я можу переїхати до когось іншого.
Останні слова він проговорив із завмиранням серця. Так же буде правильно?
І в якому ж шоці був Хансоль, коли сплячий, як він вважав, Тен просто вистрибнув з ковдри і кинувся до нього. Він обняв, ем, нє, притиснувся так, що було враження, ніби він його зараз задушить. Тен носом вткнувся в груди Солю і почав хаотично жамкати краї футболки. А Хансоль застиг, бо не знав, як реагувати. Це йому зараз сниться?
-- Ти прийшов...
Це точно не схоже на реальність.
-- Я не знаю, чому я ТО ВСЕ наговорив...
Тільки зараз Хансоль помітив, що малого трусить.
-- Ти... - Тен намагався зв*язати два слова до купи, -- Я був такий сердиитй на тебе... Не знаю, чому... Чесно, не знаю.
Швидкість лепетання зашкалювала всі інші, які він знав до цього. Це була істерика.
-- Ти з усіма сьогодні говорив, з усіма. Крім мене. Ти мене майже не помічав. Мені так холодно...
Його далі трусило. Він не плакав, ні, але те, як він обнімав Хансоля за плечі, хапав його за руки і постійно намагався притулитися поближче, прояснило все. І Хансоль обняв меншенького так міцно як міг. Він відчував, як дрижить кожна клітинка в Тена, тому свої обійми він закрив міцно-міцно:
-- Я нікуди тебе не відпущу і нікому тебе не віддам.
В кімнаті ледве чути їхнє дихання. Час зупинився.
Хансоль полегшено зітхнув і усміхнувся наймилішою в світі усмішкою. Так ніби стало тепліше. Він взяв лице Тена в руки і підняв, щоб глянути йому в очі. Тен пальчиками тримається за комірець його футболки. Так ніби вже якось заспокоївся трохи, але його погляд такий схвильований.
-- З тебе валер*янка, Чіттапон.
Тен протягує Хансолю кулак з зіжмаканим папірчиком і несміливо дивиться. Сертифікат на 1 цьом. О. Точно, був такий.
Хансоль цілує його так, що хочеться розтанути. Тен легенько відповідає. Він не може повірити, що Хансоль тут і що... Хансоль справді тут! Він тицяє пальцем старшому в підборіддя і дивиться на його обличчя. Його не було десь півдня, а в Тена таке враження, що його не було вічність. Та, йому подобається, як Соль, не питаючись, цілує його, обнімає, знімає з ліжка і садить близько до себе. А навіщо йому питати? Він завжди знає, що треба меншенькому. Якось на підсвідомому рівні. Він завжди поруч. Він завжди тут був. Без нього Тен не уявляє нічого.
-- Ну і коштуєш ти мені нервів, мала зараза.- Хансоль усміхається, -- чого ти такий надутий?
Він починає натирати малому щічки. А от оцього Тен не любить.
-- Ей! Я тобі що, хом*як...? -- він запинається, і боїться побачити реакцію.
-- Ага, в точку! Куханий хом*ячок!
Цілує його в губи.
-- Хом*ячечок.
Ще поцілунок.
-- Ня ня ня.
Цьомк - і Хансоль просто катається від сміху. Тен сміється йому просто в губи.
-- А, точно, то ж сертифікат на 1 цьомк. Все, твій більше не дійсний.
-- ЕЕЕеееее!
-- Тссссс, тихо, інші зараз попрокидаються, а ти ж не хочеш, щоб вони почули оце, - Хансоль задирає на Тенові футболку і проходиться руками від пресу до шиї. Безпомильно. Тен шумно видихає, не зразу зрозумівши, що сталося. Він чесно і густо червоніє до кінчиків вух, але в кімнаті темно і то добре, що Хансоль цього не бачить. Чи бачить? Бо, інакше, чому він так усміхається? А ще він не помічає, як підставляє шию і Хансоль торкається вже зовсім не маленькими цьомчиками. Він водить губами, зачіпає язичком по вухах і легко закусує вушко.
Через пару секунд Хансоль відсовується, щоб роздивитися сіє чудо.Світла шкіра, маленький няшний носик, привідкриті губки, погляд, адресований тільки йому, про що він так давно мріяв.Тену стає соромно. Він закриває лице руками. Поки старший не проводить по них пальцем, трошки привідкриваючи їх, щоб мати доступ до губ. А далі Тен провалюється в цих поцілунках.
Хансоль припіднімає Тена, притискає його до стіни і продовжує те, чим вони займаються вже кілька хвилин. Тен не думає перечити, він вигинається в спині, коли старший проводить по ній рукою, вже зовсім розкуто відповідає на поцілунки, сам притягує Соля до себе. Здається, зараз той момент, коли Тен відключається. Він скидає футболку з себе і з Хансоля і починає цілувати його по грудях, даючи волю своєму язичку. Соль ледве стримується. Він відчуває руки Тена, які, тим часом проходяться йому по спині все нижче і нижче, а потім Тен роставляє ноги і притискає Хансоля до себе кількома поступальними рухами, даючи зрозуміти, що більше чекати він не хоче.
Хансоль видихає і бачить, ЯК Тен на нього дивиться. Малий буквально віддався йому в руки.
-- Оу, що в нас тут? - Тен проводить проводить рукою по горбику на штанах корейця.
Все. На цьому всі сили, які нагадували Хаснолю про "нє нє нє, не можна", зникли. Він швидко починає знімати одяг з Тена і з себе. Хм, вже не соромно? Вже норм, лежати на спині без нічого, голосно стогнучи, коли Хансоль торкається його там, де ніхто ще цього не робив. І звідки він цього набрався? Закусювати собі губки так, що старший мусить робити перерви в дослідженні нової території, щоб цілувати і кусати ці губи, перехоплюючи дихання малого і такі наглі усмішки.
Він намагається поакуратніше підготувати Тена, до того, що буде далі, хоч це дається йому нелегко. Хочеться вже. В цю секунду.
Спочатку Тен дещо морщиться і Хансоль робить перших пару рухів повільно.
-- Не зупиняйся, -- Тена вистачає лише на шепіт-стогін.
А далі Хансоль починає в нього входити різкіше, що викликає новий стогін у відповідь. Тен сам рухається в його бік і Хансоль довго не витримує. Єдине, що він встигає зробити, це пройтися ручкою так, щоб малий міг закінчити з ним разом.
Тен м*якне і Хансоль лягає просто на нього. Вони продовжують тяжко дихати.
-- Давно не було? Так швидко справилися.
-- Ніколи не було.- Тен знов закриває лице руками.
Частина 3
Вранці Тен влітає в кімнату до Юти і хапає його за руку. Таким Тена він ще не бачив. Менший часто дихає і дивиться на нього схвильовано.
В таких ситуаціях Юта оперативний – він готовий порвати будь-кого, хто тільки би насмілився косо на Тена глянути.
Тен робить великий вдох і починає впевненим тоном:
– Юта, я сьогодні займався дечим. З деким.
Е…….
– І тепер не знаю, що робити…
Впевненість дещо зменшується… Тен опускає погляд. А в Юти очі як великі копійки.
– Ютаааааа, хелп…
– Оу, ти з кимось переспав?
И, точно, Тейон. Це ж і його кімната. І це його нагла рожа зараз шкіриться, дивлячись на Тена. Блііііііін.
– Вааааааа, – тяне кореєць, – І як?
– Тейон, – Тен хоче щось сказати, але слова не в*яжуться. Він дууууже хвилюється.
– Ну, вітаю.
І що за тупа усмішка на його обличчі?
А тим часом до Юти, здається, доходить. І в Юти на обличчі з*являється та ж сама тупа усмішка. О, неееееее, ОЦЕЙ вираз обличчя Тена лякає ще більше. Юта постукує його по плечу і моргає йому акі дємон. Иииииии. Чого так? Він ж переживає. І взагалі, його хтось чув?
– З Хансолем.
.
.
.
.
.
Бачили б вони тепер себе збоку… Ютині очі вертаються в режим копійок і, здається, він втрачає дар мови. В Тейона секундний ступор, а далі він прост починає ржати.
– Що, серйозно??? Охооооохооооооо….. Хуууууууууух.
Тен сидить з надутою рожицею.
А далі все якось понеслося: чути скрип дверей і голос Хансоля; Тенові очі стають розміром з млинові колеса і він блискавично перелітає через ліжко Юти і ховається за нього; Хансоль заходить в кімнату і застає двох онімівших від прекрасного життя чувачків, які повільно повертають голову в його бік з ТАКИМИ виразами облич, ніби по них тільки що пройшлися катком.
– Вау, ото видон, - він усміхається, - ви раптом Тена не бачили? Бо з того, які у вас морди лиця, я розумію, що ви вже все знаєте.
Хансоль спокійно сідає на ліжко. Хлопці, як по команді, повертають голову за ним.
– Бу!
Хансоль робить різкий рух рукою і вони здригаються. Мда, клас.
І тут він помічає, як на нього дивиться ще одна пара очей. Здоровенних, круглих очей. Надто знайомих і нереально схвильованих очисьок. Вони належать тому чуду, яке принишкло за ліжком.
Хансоль усміхається і легко зітхає. Тааааааа, не скучно ж з ним, з цим мєлким.
– Ну, ти в нас оперативний. Я не встигаю обернутися, як тебе вже нема.
І раптом Тену стає так соромно, що він починає нагадувати нещасного песика з відкритки. А Хансоль спирається на коліна ліктями, кладе підборіддя на руки і просто дивиться на нього спокійним поглядом:
– Довго ти ще там сидітимеш?
За секунду Тен опиняється в теплих і файних руцях Хансоля. Він знає, що той не сердиться і причин переживати нема. Їх і не було. Хансоль чесно згрібає Тена і виходить з кімнати. Таєць багато-багато усміхається і світиться як лампочка. Як виявилося, і казати нічого не треба.
А хоча. Треба. Все ж. Інколи. Особливо, коли в кімнаті є ще двоє. Які зараз більше нагадують кам*яні брили.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
На сніданок Тен не просто їсть, а підмітає ВСЕ зі столу. Хансоль зі своєю чашечкою кави може тільки спостерігати, як мєлкє жує і жує, а точніше, закидається хавкою.
– Ти потім будеш дутися, але ти таки точно хом*як.
– Я жмучившя.
О. Ги. Навіть погляду від тарілки не відірвав. Набив щоки і жує далі.
– Я сплю з хом*ячком, - Хансоль тицяє пальцем в щоку, – але раджу все ж пережовувати покраще, а то вже на качку стає схоже.
Докірливий погляд від Тена. На секунду. Бо далі він продовжує наминати все, що тільки потрапляє під руку. Тааааа, добряче ж він змучився. Агамсь, в Хансоля троха шок. А ще аццьке бажання щось таке сказати…
– Хансоль, перестань на мене так дивитися, ти ж знаєш, скільки я їм, коли в нас велике фізичне навантаження чи багато тренувань, чи коли ми вчимо нові рухи там всякі.
– Гамцяй, гамцяй, набирайся сил. Тепер тебе чекає багато фізичних навантажень, тренувань і нових всяких рухів.
– Хансоль!
Корейцю нереально смішно. Він закриває очі і просто сміється.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
В автобусі Хансоль все ж вирішує спитати те, що йому капець цікаво:
– То це точно вперше було?
Тен кидає блискавки в бік старшого.
А той… М… Як його… Нафіга він то питає?????
– М? – Хансоль дивиться на нього і Тен тихо шепче:
– Тобі точно це треба знати саме зараз???
– Та ні, мені в принципі, навіть, якби то було не вперше…
Тен стискає губки.
– Ну, кароч, всеодно. Навіть, якби ти колись з бандою мужиків…
Тен показує кулак.
– М. Про мужиків – було зайвим.
– Так, Хансоль, про мужиків – то було зайвим.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
– Не втікай так більше. А то вранці прокидатися одному нецікаво.
– Більше не буду.
– От і гуд.
Тишина.
– Я не знав, що сказати… Чесно…
– Ну, ти зробив нокаут тим двом сьогодні.
– Юті і Тейону?
– Ага. Їхні рожі – всі гроші.
– Хансоль… Ну, Юта мій друг і порадитися – то норм.
– А, точно, і як він цілується?
ОМГ.
– Ти знаєш?
– Ага.
– В нас нічого не було такого! Він той, там, тоді чьот неясно взагалі.
– І як?
– Та ніяк!
– Та бо фігню той Юта вміє!
І Хансоль завалюється на Тена, цілуючи його знову і знову. Доказано.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
– До речі, хотів тебе спитати дещо, - цікаво так оце Тен затягнув голоском.
– М?
– Що то було тоді, коли ти біля холодильника крутився і фоткав мене??? І потім носом терся? Фігасє, наглість.
– Гигиги.
– Ага, а ти в курсі, що там, з іншого боку, був Джехьон?
– Оппппп. Чесно?
– Чесно, блін!
– Надіюся, його не було, коли я тебе на балконі чмокнув разок.
– Ааааа???? Який балкон???
– Коли дехто п*яненький прителіпався і висів на мені.
– Хансоль!
– А?
– Ти скористався ситуацією!
– Ага.
– ЦЕ НАГЛО.
– Ага і зараз скористаюся ще раз.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Хансоль приліпив на холодильник напис: «Дойон, твоя черга приберати».
– Блін, по-перше, не моя, по-друге, прибИрати.
– Ок, – Хансоль переправив. – А, до речі, як правильно написати – «презентабельний» чи «презинтабельний»?
– «ПрезЕнтабельний» – Зая взяв ручку і черкнув слово.
– «АмортИзація»?
– Ага, – Дойон швиденько написав і показав Хансолю листок.
– «Сертефікат»?
– Не, «сертИфікат».
Зая впевнено почав виводити букви. І тільки через секунду він заповільнив темп, скривив дибільну усмішку, чесно дописав слово і підняв погляд на Хансоля, в якого на лиці була нереально задоволена ухмилка.
– Здається, я попався.
– Попався, Зайчику.
Гііііі, як тупо вииииийшлооооо.
– Ми трохи зім*яли твій сертИфікат вчора. Цьом видався активний. Кілька разів. Але можу тобі його передати – він щасливий.
Дойон просто закрив руками обличчя і ржав. Добро – воно таке.
@темы: Yuta, Ten, фанфік, Юта, моє, Корея, Корея))), фанфіки українською, Hansol, SMRookies, Taeyong, Хансоль, Doyoung, SakuraFM, Дойон, Тейон, Рукіси, NCT, Тен
Надзвичайно)))))
Найкращий можливий подарунок на днюху))))
Буду надіятись, що цей фік теж колись здійсниться))))
Хехехехехехех
Що в мене, що в тебе Ютейони - свахи))))
А ще Дойон))))
Ахахахахахха
Дооооо
Купончики ет потрібна штука)))))
Няяяяяяя~
Я вже встигоа перечитати цей фік 4 рази і я розумію, що готова перечитати його ще не раз, ібо він шикарєн)))
Ваааааах
Просто вааааах))))
Лючі любві тобі)))))
Афігєть просто))))
Твої ХанТени це просто щось з чимось))))
Я готова читати твої фіки про них вічно))))
Вони нарешті це зробили)))))
І цей щасливий купончик...
Наступними будуть МС капл???))))))
Атлішна назва аднака)))))
Атлішна назва аднака)))))
Він починає натирати малому щічки. А от оцього Тен не любить.
-- Ей! Я тобі що, хом*як...? -- він запинається, і боїться побачити реакцію.
-- Ага, в точку! Куханий хом*ячок!
Цілує його в губи.
-- Хом*ячечок.
Ще поцілунок.
-- Ня ня ня.
Я б за таке кабіну винесла...
уххххх
-- Оу, що в нас тут? - Тен проводить проводить рукою по горбику на штанах корейця.
ахахаххахахаххахаха
просто ржу)))))
А далі Хансоль починає в нього входити різкіше, що викликає новий стогін у відповідь. Тен сам рухається в його бік і Хансоль довго не витримує. Єдине, що він встигає зробити, це пройтися ручкою так, щоб малий міг закінчити з ним разом.
як Хе не винесло на цьому моменті????)))))
-- Давно не було? Так швидко справилися.
-- Ніколи не було.- Тен знов закриває лице руками
а от це мило))))
няяяяяяя
В таких ситуаціях Юта оперативний – він готовий порвати будь-кого, хто тільки би насмілився косо на Тена глянути.
Та Юта взагалі суров як 100 японців)))))
– Оу, ти з кимось переспав?
От Те - мужик)))
Зразу по ділу))))
– Я сплю з хом*ячком
Сакура, можеш позначати нцу))))
Зоофілія вона така)))))
– Та бо фігню той Юта вміє!
Вау)))
лол
проржалась)))
Він сам з Тейоном тіко вчиться
лол
– Надіюся, його не було, коли я тебе на балконі чмокнув разок.
– Ааааа???? Який балкон???
– Коли дехто п*яненький прителіпався і висів на мені.
– Хансоль!
– А?
– Ти скористався ситуацією!
– Ага.
– ЦЕ НАГЛО.
– Ага і зараз скористаюся ще раз.
Як це романтично)))))))
Красота))))
– Ми трохи зім*яли твій сертИфікат вчора. Цьом видався активний. Кілька разів. Але можу тобі його передати – він щасливий.
Аднака цьом вийшов)))
няяяя~
Дойон просто закрив руками обличчя і ржав. Добро – воно таке.
Дойон там паход частенько афігіває з того звіринця))))))
ахахаххахахах
Аднака комєнт вийшов....
лялллялялялялялял)))))
Вони виходять з автобуса останні. І спускаючись сходками, Хансоль раптом обертається і Тен просто влітає в його обійми. На обличчі старшого проскакує якась схвильована усмішка. А далі, він закриває очі і цілує Тена.
Шок. Треба йти. Ноги ватні. Відштовхнути Хансоля немає сил. Тену здається, що вони тут завмирають на цілу вічність, хоч насравді це одна секундочка того, що Хансоль ризикнув вкрасти для них з заваленого графіку.
От це романтика)))))
вах вах вах))))
губів виправила))) надіюся, що правильно))))) гггггггг
дуже рада, що сподобалося ібо ніколи не впевнена, що вдасться передати те, що пишу...
Я вже встигоа перечитати цей фік 4 рази і я розумію, що готова перечитати його ще не раз, ібо він шикарєн)))
щя ще там помилки найдеш))))) ггггггг
Вони нарешті це зробили)))))
гигигиг, було б нецікаво, якби зробили всьо і зразу))))))
І цей щасливий купончик...
добрий Зая
Наступними будуть МС капл???))))))
хмхмхм, не знаю, я б пристроїла Дже, хоч він ніби вже і пристроєний)))) але ще поки не знаю))))
і той-во..."Пон пон вей вей вей" ет назва???))))))
я ждал цього питання))) гггггггг, я не могла ніяк придумати назву, більше години чьот думала, а осьо атлішно)))) + на Чіттапона схоже)))
-- Оу, що в нас тут?
мені чьот Тен виходить то лі скромняжка, то лі нє... якось типу -- "люби мене і багато"
Я б за таке кабіну винесла...
Хансолю?
як Хе не винесло на цьому моменті????)))))
Хе напевно скрізь виносить, але вона чесно то читає...
Та Юта взагалі суров як 100 японців)))))
Юта -- дуже суровий, чьо))))
Зразу по ділу))))
троха хамло, але та, зато па тємє
Сакура, можеш позначати нцу))))
це і є НЦа??????
– Та бо фігню той Юта вміє!
та бо Хансоль точно вміє краще))))
Хансоль чесний, все розказав Тену, щоб той знав, де він його чмокав навіть без його відома))))
Аднака цьом вийшов)))
ляляля ляляля ляляля
Дойон там паход частенько афігіває з того звіринця))))))
ляляля ляляля ляляля Зая))))
хоч насравді це одна секундочка того, що Хансоль ризикнув вкрасти для них з заваленого графіку.От це романтика)))))
ну та, вони ж постійно заняті, а той, цьомки -- вони потрібні)))))
Вдається))))
Фіки милі і легенькі))))
Їх можна читати і читати)))
Реально як сємочки)))
Викликають привикання))))
Дже пристроєний))))
Якщо Зая не ідеальний варіант, то є ще Дев'ятий, він ще нічія сісічка))))
Це ж чим пон пон вей вей вей тобі Чіттапончега нагадало???)))))
Дооооо
Тен точно ще той дєман))))
Хехехе
.......
Хансолю теж винесла б
Ібо нєфіг щоки чіпати..)))))
Стей стронг Хельга))))
Лол
Неееее
То не зовсім нца
Але якщо до тої ерки яку ти написала добавити уточнення "його шерстка була м'якенька, його лапки були коротенькі" так щоб уж зовсім була зоофілія))))
Лол
Ахаха
Оооо
Бачиш
Тейон класне хамло
Я теж класне
І хамло я трохи меньше)))))
ХанТени ппц романтичні))))
Хочу бути Теном....
Якщо Зая не ідеальний варіант
ідеальний !
Хансолю теж винесла б
Ібо нєфіг щоки чіпати..)))))
рілі?????????????????
Це ж чим пон пон вей вей вей тобі Чіттапончега нагадало???)))))
пон пон -- чіттапон!
"його шерстка була м'якенька, його лапки були коротенькі"
ну..... мова ж про Тена... мона і дописати))))
Тейон класне хамло
класне
І хамло я трохи меньше)))))
ага, ти молодша)))
Хочу бути Теном....
всьо, шукай Хансольку))))
Рілі))))
Щоки для мене болюча тема, тому я неособливо фанатію, коли на них звертають увагу..)))))
Вау))))
Пон пон- чіттапон))))
Красота чо))))
Нінада
З Тена хомки робити нінада))))
Хочеш сказати, що коли я підросту то буду таким самтм хамлом як він???!
Лялялялялялля
Хансольку...
Хатєть Хансольку)))))
сиш ти!!!!! хто ходить і тицяє по щоках???? а???? а??? А???? гигигигигигиги, аднака))) от!
Пон пон- чіттапон))))
Красота чо))))пра?)))
ляляляляляля
З Тена хомки робити нінада))))
якось вже так вийшло.... він багато жує))) ну, там вправи, нові елементи....
Хатєть Хансольку)))))
доооооооо, такий мужчін, що вахххххххххх)))
Так то чужі щочки в них тицяти можна і треба))))
Нянянянянняня
Він багато жує...
В мене появляється бажання не їсти і не сміятись при тобі..))))
В мене появляється бажання не їсти і не сміятись при тобі..))))
ахахахах, а чьоооооо? жуй собі на здоров*я, я по тобі фф писатиму)))) ггг
Гииииии))))
Атлішно))))
Буду напихатись хавкою прям на репі))))
головне -- то правильні висновки)))) ахахахах
в тебе нема Хансоля, який би тебе тренував, кхем)))) там вправи всякі показував, давав багато фіз навантажень)))))
Пофіг)))
В мене і так достатньо навантажень
Одні в школі, а інші на репі
На репі їх влаштовує Тейон (гигиги) трохи не Хансоль (взагалі не Хансоль), але навантаження є))))
Тому хавку мені))))
Одні в школі, а інші на репі
На репі їх влаштовує Тейон (гигиги) трохи не Хансоль (взагалі не Хансоль), але навантаження є))))
шозапейрінг....
Тому хавку мені))))
Нармальний пейринг чо)))
Хехехеххехех
Тен знизу
Окей)))
Я змирилась))))
+ знизу не так аж і погано)))
Читаючи всі фанфвки саме такий висновок мона зробити)))
нармас знизу, якщо зверху вмілі і дбайливі руки